Реалізація будь-якої державної програми з підвищення енергоефективності житлового фонду ускладнюватиметься протистоянням із боку постачальників тепла і небажанням місцевих влад підвищувати тарифи.
Таку думку висловив начальник відділу продажів ЖК «Park Stone» Дмитро Шостя, повідомили УНІАН у прес-службі житлокомплексу.
За його словами, на сьогодні енергетичної санації потребують 4 із 5 багатоквартирних житлових будинків у країні. «За офіційними даними, 387,8 млн кв м житла, або 80% усього житлового фонду, побудовані до 1991 року. У цей період, а особливо при зведенні «масових» серій житла в 1960-1970 рр., вимоги до теплоізоляції та енергоефективності були мінімальними. Йшлося не про економію енергоресурсів, а про забезпечення людей квартирами. З упевненістю можна говорити, що більшість цих будівель потребують утеплення стін, дахів, під'їздів, балконів», - сказав експерт.
Д.Шостя зазначив, що за розрахунками різних керуючих компаній, у середньому вартість теплової санації будівлі періоду спорудження з 1961 по 1991 рік обійдеться в 100 дол./кв. м, тобто загальна сума необхідних інвестицій у цей проект – близько 312 млрд грн. При цьому державі для максимально ефективної реалізації такого завдання доведеться знайти мінімум половину цієї суми. Другу половину повинні будуть вкласти інвестори.
Теплова санація могла б зменшити витрати на теплопостачання старих будинків як мінімум удвічі. Але це зі свого боку означатиме суттєве падіння доходів теплових компаній, абсолютна більшість яких сьогодні перебуває в приватних руках. «Посилаючись на ветхість житла, продірявлені труби та інші комунікації, до тарифу можна закласти нормативні втрати, що досягають 40-50% усього обсягу енергоносія, що поставляється. Якщо будинок у принципі стане споживати менше енергії, можливості для зловживань – і прибутки ТЕЦ – зменшаться. У пресі вже публікувалася інформація про те, що деякі монополісти з постачання тепла не підключали сановану будівлю до теплових мереж, посилаючись на технічні нестиковки. Хоча насправді – не бажаючи мати справи з енергоефективним об'єктом», - вважає Д.Шостя.
На його думку, теплова санація будівель для муніципалітетів теж буде не найцікавішим проектом. «Найбільш ефективним механізмом фінансування санації є залучення коштів міста, зовнішнього кредитування, а також коштів громадян-учасників ОСББ, які також повинні інвестувати у власну економію в майбутньому. Але щоб повернути витрати, містам доведеться підвищувати тарифи на тепло. У середньому по країні тариф для населення покриває не більше 68% реальних витрат. Тобто підвищити ціни доведеться мінімум наполовину. Навряд чи багато мерів погодяться брати на себе такі політичні ризики», - припускає експерт.
Як повідомляв УНІАН, раніше директор департаменту житлової політики Міністерства регіонального розвитку, будівництва і ЖКХ Віталій Шаповаленко оцінив потенціал ринку санації застарілого житлового фонду України в близько 400 млрд грн.
