«Працювали навіть на підвіконнях»

До виходу урядової постанови про створення Державної адміністрації залізничного транспорту України роботу залізниць координували фахівці Південно-Західної залізниці на чолі з начальником служби перевезень Остапенком. 13 січня 1992 р. в Києві відбулася перша нарада керівників служб перевезень шести залізниць, на якому були розроблені рекомендації щодо структури та штату управління. Саме ж Головне управління координації експлуатаційної роботи з`явилося у складі "Укрзалізниці" в березні 1992 р. Йому підпорядковувалося 6 служб залізниць, 1958 роздільних пунктів, з них 52 сортувальні та 322 монтажні станції.

Перший штатний розклад було затверджено в складі 43 чоловік. В управлінні було 5 відділів: зведеного плану, нормування роботи вагонних парків, регулювання роботи вагонних парків, оперативно-розпорядчий та технічний. Крім основної роботи, в ті часи доводилося також займатися пошуком приміщення, стільців, телефонів, один час працювали навіть підвіконнях ...

Відео дня

В умовах становлення молодої держави важливо було врегулювати права власності на об`єкти залізничного транспорту, розташовані на прикордонних територіях. Якщо з Білоруссю всі спірні питання були вирішені одразу, з Молдовою вони вирішувалися на протязі 7 років, а от з Росією деякі позови тягнуться й нині.

У 1993 р. наші співробітники брали активну участь у розподілі вагонних парків, зокрема, визначали основні принципи взаєморозрахунків за спільне користування вагонами. У цей час постало питання про реформування управління. У 1994 р. відбувся перший з`їзд залізничників України. Керуючись його рішеннями, управління взяло орієнтир на організацію перевезень на економічних засадах. Нові умови роботи вимагали розробки нового графіка руху поїздів, погодженого з адміністраціями інших держав. Починаючи з 1994 р., наші управлінці почали самостійно розробляти технічні плани - до цього вони спускалися з Москви - та іншу нормативку: правила технічної експлуатації, інструкції з руху поїздів і т.п. Ці документи вже істотно відрізнялися від союзних.

Главку перевезень в рамках програми реформування поставили завдання заощадити майже 400 млрд. карбованців (нагадаю, що тоді зарплату отримували в мільйонах) за рахунок скорочення матеріальних витрат: підвищенням дільничної швидкості поїздів, скорочення порожнього пробігу вагонів, затримок поїздів біля світлофорів, поліпшення якості добового планування, вдосконалення технологій сортувальних станцій та ін У результаті кількість сортувальних станцій скоротилася з 52 (у 1992 р.) до 36 (на сьогоднішній час).

У 1998-2003 рр. на залізничному транспорті впроваджується програма реструктуризації, затверджена Радою УЗ. Однією з головних завдань цієї програми було збереження технологічної єдності господарського комплексу «Укрзалізниці», тому управління знову активізувало розробку нормативки. В цілому за 20 років існування управління наші фахівці спільно з ученими розробили майже 100 документів, які й сьогодні допомагають відомству «не збитися з курсу».

За весь цей період були і важкі роки, коли тотально падали перевезення, не було «живих» грошей, розрахунки паралізував бартер. Але залізниця вистояла, тому що завжди трималася на фанатах, професіоналах своєї справи, небайдужих до галузі та держави.

            «Кірпа поставив завдання: скоротити час руху з Києва до Харкова на 1 годину»

... Найдинамічнішою робота упраління була за часів Георгія Кірпи - з 2000-го по 2004 р. Одного разу Георгій Миколайович поставив завдання групі фахівців нашого управління: дістатися до Харкова на спеціально сформованому поїзді за 6 годин. Це мала бути пробна поїздка. Незважаючи на те, що на окремих перегонах швидкість досягала 140 км / год і поїзд кидало так, що не могла встояти склянка з чаєм, ми подолали цю відстань лише за 6 год. 50 хв. І коли керівник нашої групи доповів про це Кірпі, він коротко наказав: на годину скоротити. Експериментальна поїздка відбулася в січні, а в липні поїзда з другої столиці в першу вже ходили саме з такою швидкістю.

Що стосується сьогодення управління перевезень, в рамках запланованої реформи вже розроблений проект створення Головного центру управління рухом поїздів (ГЦУП), який буде знаходитися в Києві, і 6 регіональних центрів (РЦУП) у регіонах. Управління рухом поїздів планується здійснювати на плечах великої довжини. За основу було взято 8 основних напрямів: Львів-Київ-Полтава-Лозова-Донецьк, Полтава-Харків, Зернове-Київ-Жмеринка-Одеса, Львів-Тернопіль-Жмеринка, Ясинувата-Чаплине-Нижньодніпровськ-Вузол-Знам`янка-Миронівка-Фастів- Козятин-Шепетівка-Здолбунів, Ясинувата-Волноваха-Пологи-Запоріжжя-Кривий Ріг, Знам`янка-Херсон-Миколаїв-Долинська-Вадим-Джанокой, Козача Лопань - Харків - Запоріжжя - Мелітополь - Сімферополь. Цими напрямками і керуватиме РЦУП.

Вже розроблено проект штатного розпису майбутнього Головного центру, на залізницях закінчується розробка проектів регіональних центрів.

Оксана Вітер (УНІАН)