Фото facebook / Kravtsov.Evg

Заступник керівника офісу Європейського банку реконструкції та розвитку в Києві Марк Магалецький може бути причетний до маніпуляцій як мінімум з кількома тендерами "Укрзалізниці", які проводяться за правилами ЄБРР. Про це пише видання "Дело". Йдеться про потенційну підтасовку результатів торгів на великих проектах українського залізничного монополіста.

У 2019 році "УЗ", ЄБРР і Європейський інвестиційний банк оголосили про готовність електрифікувати дві ділянки залізниці до Миколаєва — від станцій Долинська з боку Кропивницького (148 км) і Колосівка з боку Одеси (105 км). На ці цілі банкіри сумарно виділили "УЗ" кредит на 366 млн євро. Тендер з відбору підрядника для першої фази проекту (Долинська) оголосити у січні 2020 року. Відкриття тендерних пропозицій відбулося 4 грудня 2020 року: на тендер були отримані 5 заявок від консорціумів і 1 — від самостійної компанії.

Посилаючись на джерело в "УЗ", видання зазначає, що дві компанії, які подали найнижчі цінові пропозиції - китайська компанія й Азербайджанський концерн Atef - не відповідали низці кваліфікаційних критеріїв оцінки, й Комітет з оцінки тендерних пропозицій запросив підтвердження ЄБРР для присудження контракту третьому учаснику тендеру з найнижчою ціною пропозиції - казахсько-турецькому консорціуму компаній Integra Construction KZ і TasYapi, які всім критеріям оцінки відповідали.

Читайте такожЗаступник голови ЄБРР Магалецький міг допомагати підрядникам у корупційній схемі - ЗМІПісля обміну повідомленнями між банком і Комітетом, в травні 2021 року ЄБРР підтвердив свою згоду з присудження контракту Integra-TasYapi. Однак, як стверджує джерело, на початку липня Комітет з оцінки тендерних пропозицій "УЗ" різко змінив свою точку зору на переможця і прийняв всі невиконані критерії Atef, визнавши її переможцем.

Співрозмовник видання в "УЗ "стверджує, що вказівку змінити переможця і прийняти " епрохідні" критерії дав куратор кредитів ЄБРР, заступник голови представництва ЄБРР в Україні Марк Магалецький.

Друга історія з його участю стосується тендера в рамках проекту, за яким у 2019 році ЄБРР виділив "Укрзалізниці" 100 млн доларів США на модернізацію пріоритетних залізничних ліній. "У 2020 році "УЗ" оголосила торги за лотом №4 — "кріплення рейкове пружне з анкером Р65 в комплекті — 569296 комплектів". У тендері взяли участь дві українські компанії ("Корпорація КРТ" і Роменський завод "Тракторозапчастина") і дві іноземні (Plastwil Sp.z O. o. з Польщі та Vossloh Fastening Systems GmbH з Німеччини). За результатами тендеру всі документи відповідали тендерній пропозиції тільки в іноземців. Переможцем була оголошена німецька Vossloh, бо у поляків пропозиція була на 165 тисяч дол. дорожчою. 

"Однак польська компанія оскаржила результати тендеру в суді, й із судових документів стало ясно, що насправді тендер пройшов не так прозоро", - йдеться в матеріалі.

Після розкриття пропозицій виявилося, що Vossloh взагалі не вказала в системі ЄБРР розмір своєї цінової пропозиції - скрізь стояли нулі. Це хитрість, щоб, зіславшись на технічну помилку, можна було вписати потрібну цінову пропозицію вже після розкриття пропозицій конкурентів. Цінова пропозиція поляків була відхилена з формулюванням, що вона перевищує ліміт у 5,7 млн доларів США на цю закупівлю. У той час як фінальний контракт з Vossloh був укладений на 6,55 млн доларів США, тобто ніякого ліміту за фактом не було. 

"Ситуація з подачею позову до Господарського суду в Україні щодо результатів тендеру, який проводить ЄБРР — нововведення для вітчизняної практики. Суд першої, а потім й апеляційної інстанції задовольнив позов польської Plastwil частково, заборонивши "УЗ" укладати договір з німецькою Vossloh. Але при цьому відмовився зобов'язувати держкомпанію підписувати контракт з поляками, оскільки мова йде про гроші ЄБРР і йому вирішувати", - пишуть журналісти.

Джерело видання в "УЗ" стверджує, що за "перемогою" Vossloh стоїть також Марк Магалецький. "Саме він нібито нарадив німцям подавати "порожню" пропозицію, щоб потім послатися на "технічну помилку", але мати люфт для внесення більш вигідного, ніж у конкурентів, пропозиції. За іншою версією, яка також циркулює в кулуарах "УЗ", учасники взагалі не бачили Vossloh в системі в процесі подачі документів і до оголошення результатів (тобто документи компанії там з'явилися взагалі мало не в процесі відкриття тендерних пропозицій вже після всіх дедлайнів). Більш того, рішення Plastwil подавати позов саме в український суд пов'язано нібито з тим, що Магалецький блокував всі можливі скарги на результати тендеру в системі ЄБРР (за правилами, оскаржити результати потрібно в окремий незалежний орган банку)", - йдеться в матеріалі.

Раніше Магалецького вже викрили у можливій участі в корупційній схемі з підрядниками дорожнього будівництва.