
Антимонопольний комітет України оштрафував двох найбільших дистриб’юторів лікарських засобів – ТОВ "БаДМ" та СП ТОВ "Оптіма-Фарм, ЛТД" – на загальну суму понад 4,8 млрд грн. Як заявив народний депутат VIII скликання та громадський діяч Олександр Черненко, справа щодо змови на фармацевтичному ринку, розв’язана АМКУ, повинна отримати логічне продовження у вигляді врегулювання аптечних монополій.
Згідно зі супроводжувальною інформацією з тексту рішення, згадані компанії протягом 2020-2023 років узгоджено встановлювали однакові або подібні ціни на популярні лікарські засоби, зокрема Спазмалгон, Евказолін, Біфрен, Нейроксон та інші.
"Було зафіксовано випадки, коли зміна вартості відбувалася в один і той самий день або з інтервалом у кілька діб – вочевидь, без прив’язки до відпускної ціни або будь-якого іншого ринкового показника", – написав Черненко у своєму профілі у Facebook.
За даними АМКУ, такі дії є ознакою антиконкурентної змови, оскільки не мали економічного обґрунтування та відбувалися за відсутності чітких і прозорих механізмів ціноутворення. Водночас прибутки компаній стрімко зросли: У "БаДМ" – у 3,5 раза, в "Оптіма-Фарм" – в 11 разів.
Загальна частка цих двох компаній на ринку гуртової реалізації ліків за 2022-2023 роки перевищила 85%, що унеможливило чесну конкуренцію для інших гравців.
Рішенням АМКУ від 31 липня 2025 року накладено штрафи в розмірі 2,37 млрд грн на "БаДМ" та 2,43 млрд грн на "Оптіма-Фарм". Обидві компанії зобов’язані припинити порушення антимонопольного законодавства.
Водночас Олександр Черненко звернув увагу на схожі ризики у роздрібному сегменті фармринку, а саме в аптечному бізнесі.
"ТОП-5 аптечних мереж контролюють 64% усього роздрібного товарообігу та володіють 41% усіх аптечних точок в країні. І донедавна вони вирішували не тільки те, яку ціну заплатить споживач, а й те, що саме він купить", – підкреслив Черненко.
На думку громадського діяча, хоча регуляція РНБО, запроваджена на початку року, та консолідована позиція виробників ліків дозволили повернути контроль над ціноутворенням, потрібні додаткові кроки. Зокрема, необхідно створити механізми, що унеможливили б відродження тіньових схем, а також запобігти розширенню монополії великих мереж.
Нагадаємо, в лютому 2025 року президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО, яке передбачало посилення контролю над ціноутворенням на фармринку, зокрема заборону маркетингових платежів між аптеками та виробниками. Також у липні 2025 року МОЗ запустило Національний каталог цін на лікарські засоби та запровадило референтне ціноутворення. Ці кроки мають стати основою для реформи фармринку та зниження вартості ліків для українців.