Вітаміни потрібні людині в будь-якому віці, але особливо важливе регулярне забезпечення вітамінами і мінералами в дитячому і юнацькому віці, в період бурхливого росту, формування і розвитку всіх органів і систем, що є запорукою здоров`я надалі. Високий рівень обміну речовин у дітей не тільки підтримує життєдіяльність, але й забезпечує ріст і розвиток дитячого організму, що вимагає достатнього і регулярного надходження мікронутрієнтів.
Неповноцінне харчування і тим більше голодування дітей, неприпустимо, оскільки це завжди позначається на здібності до навчання, впливає на здоров`я. Особливу групу ризику щодо дефіциту вітамінів складають діти у віці до 3 років; від 5 до 7 років і в 11-15 років.
Крім вікових критичних періодів чинниками ризику розвитку гіповітамінозу є: надмірні фізичні навантаження, наявність гострих інфекційних захворювань вірусного або бактерійного генезу; наявність хронічної патології серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, нирок і ін.; регулярний прийом деяких лікарських препаратів (фенобарбітал, діуретики, послаблюючі тощо), а також низький соціально-економічний рівень і мешкання в екологічно несприятливій обстановці.
Дані профілактичних оглядів, що регулярно проводяться, свідчать про те, що більшість школярів страждають на хронічні захворювання травної, кровотворної, кістково-м`язової і ендокринної систем. Важливу роль у формуванні хронічних захворювань відіграє недостатня забезпеченість вітамінами в ранньому віці.
Результати, що проводяться Інститутом харчування Російської академії медичних наук обстежень дітей різного віку свідчать про широке розповсюдження гіповітамінозу, який хоча й не супроводжується вираженими симптомами, але негативно позначається на рості і розвитку дітей, знижуючи фізичну і розумову працездатність, опірність різним захворюванням, підсилюють негативну дію на організм несприятливих екологічних чинників, нервово-емоційної напруги і стресу, призводять до розвитку обмінних порушень і хронічних захворювань.
Нестача вітамінів може супроводжуватися зниженням апетиту і працездатності, підвищеною стомлюваністю або збудливістю (часто плаксивістю), порушенням сну, зниженням гостроти зору, появою дратівливості, головного болю, кровоточивості ясен, сухості шкіри. Крім того, можуть спостерігатися зниження гемоглобіну в крові, а також порушення нормального функціонування шлунково-кишкового тракту.
Основним джерелом вітамінів є їжа, але навіть збалансований раціон харчування не завжди може забезпечити організм всіма вітамінами. Овочі і фрукти є джерелами вітамінів С, Р, фолієвої кислоти і b-каротина, але вони не містять вітамінів групи В, а також жиророзчинних вітамінів Е.
