Фото УНИАН

Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосували 246 народних депутатів із 326, зареєстрованих у сесійній залі.

Зокрема, в Законі України "Про охорону дитинства" визначається, що дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах - дитина, яка потрапила в умови, що негативно впливають на її життя, стан здоров’я та розвиток у зв’язку із інвалідністю; тяжкою хворобою; безпритульністю; перебуванням у конфлікті з законом; залученням до найгірших форм дитячої праці; залежністю від психотропних речовин та інших шкідливих залежностей; насильством та жорстоким поводженням в сім’ї; ухилянням батьків, осіб, які їх замінюють від виконання своїх обов’язків; обставинами стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф, воєнних дій чи збройних конфліктів, тощо, що встановлено за результатами оцінки потреб дитини.

Відео дня

Суб’єкти соціальної роботи, в ході своєї професійної діяльності, здійснюють заходи щодо виявлення дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах, надають їм комплекс послуг у рамках повноважень, визначених законодавством; інформують інших суб’єктів, органи опіки та піклування в разі необхідності здійснення комплексних заходів щодо захисту дитини та надання підтримки батькам чи притягнення їх до відповідальності.

У разі, якщо у зв’язку зі складними життєвими обставинами дитина тимчасово не проживає чи не може проживати зі своїми батьками, її догляд та виховання можуть здійснювати сім’я родичів, знайомих, патронатних вихователів; центри соціально-психологічної реабілітації дітей, притулки для дітей служб у справах дітей, інші спеціальні установи для дітей (незалежно від суб’єкта права власності та підпорядкування), у яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини у відповідності до її потреб.

Соціальні служби зобов’язані в максимально короткий термін запропонувати сім’ї дитини комплекс послуг, спрямованих на мінімізацію чи повне подолання складних життєвих обставин, та сприяти поверненню дитини до батьків.

У разі, коли повернення дитини до її батьків є неможливим, чи суперечить її інтересам органи опіки та піклування здійснюють заходи щодо надання дитині правового статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, захисту її житлових та майнових прав, влаштування в одну із форм виховання, яка найбільше відповідає потребам дитини.

Серед іншого, пропонується встановити, що сім‘ї з дітьми можуть бути поселені для тимчасового проживання до шкіл-інтернатів, дитячих будинків та інших державних закладів та установ для дітей в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Крім того, визначається, що держава вживає всіх необхідних та можливих заходів для забезпечення захисту прав дітей, які перебувають у зоні воєнних дій чи збройних конфліктів, та догляду за ними відповідно до норм міжнародного гуманітарного права.

Держава в максимально-короткий термін створює умови для відселення дітей, які опинилися чи можуть опинитися у зоні воєнних дій чи збройних конфліктів, до безпечних районів.

Першочерговим та невідкладним відселенням до безпечних районів забезпечуються діти, які перебувають у державних закладах для дітей; діти, які виховуються в прийомних сім‘ях, сім’ях опікунів (піклувальників), сім'ях патронатних вихователів, дитячих будинках сімейного типу разом з сім’ями в яких вони перебувають, а також діти, які під час воєнних дій чи збройних конфліктів втратили своїх батьків, осіб, які опікувалися ними, чи роз‘єднані з членами родини.

Дітей, які прибули без супроводження дорослих, та дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування влаштовують у сім‘ї (родичів, патронатних вихователів, прийомні сім‘ї, дитячі будинки сімейного типу), заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, заклади охорони здоров'я, та інших закладів, де таким дітям надається можливість проживання чи тимчасового перебування та забезпечення всіма видами необхідної допомоги в залежності від потреб дитини.

Участь дітей у воєнних діях і збройних конфліктах, створення дитячих воєнізованих організацій та формувань, пропаганда серед дітей війни і насильства забороняються.

Держава вживає всіх необхідних та можливих заходів із розшуку та повернення в Україну дітей, які були незаконно вивезені за її межі у зв‘язку обставинами, пов‘язаними із воєнними діями чи збройними конфліктами.

У Законі України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", зокрема, встановлюється, що функції органів опіки та піклування, які тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції, щодо провадження діяльності, пов’язаної із захистом прав внутрішньо переміщених дітей, реалізації ними права на сімейне виховання покладаються на органи опіки та піклування за місцем фактичного перебування таких дітей.

Рішення про влаштування дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, до сімейних форми виховання приймається за наявності свідоцтва про народження дитини; висновку про стан її здоров’я; документів, що підтверджують правовий статус дитини, а у разі відсутності таких документів – дублікату обліково-статистичної картки дитини, виведеного з електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, засвідченого в установленому порядку центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей.

У Сімейному кодексі України встановлюється, зокрема, що патронат над дітьми - тимчасовий догляд та виховання дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, батьками або особами, що їх замінюють, складних життєвих обставин; та/або на період прийняття рішення про набуття дитиною статусу сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, та визначення форми її подальшого влаштування.

Для влаштування дитини у сім'ю патронатного вихователя потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.

Дитина, влаштована у сім’ю патронатного вихователя, має право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, крім випадків, коли це може завдати шкоду її життю, здоров’ю, розвитку.

Оплата праці патронатного вихователя та виплата державної соціальної допомоги на утримання дитини/дітей у сім’ї патронатного вихователя здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У Житловому кодексі Української РСР встановлюється, що при винесенні в установленому порядку рішення про створення cім’ї патронатного вихователя, особам, які призначені патронатними вихователями, для спільного проживання з дітьми, влаштованими до їх сім’ї, може надаватися поза чергою жилий будинок або квартира на період виконання ними обов’язків патронатного вихователя за нормою, що встановлюється Кабінетом міністрів України.