Заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Олена МАКАРОВА заявляє, що Україні не уникнути подальшого скорочення чисельності населення навіть при позитивних тенденціях народжуваності.
Про це О.МАКАРОВА сказала сьогодні під час прес-конференції в УНІАН, що проводилась з нагоди Всесвітнього дня народонаселення, який за рішенням Генеральної Асамблеї ООН щорічно відзначається 11 липня.
Вона поінформувала, посилаючись на статистичні дані, що в Україні спостерігається стрімке скорочення загальної чисельності населення, причому переважно за рахунок молодих і працездатних людей.
“І на жаль прогноз у цьому сенсі є вкрай несприятливим. Навіть при позитивних тенденціях народжуваності, які ми спостерігаємо зараз, ми не зможемо зламати тенденцію скорочення чисельності. Народжуваність в осяжному майбутньому не буде забезпечувати навіть простого відтворення населення”, - сказала фахівець.
Вона наголосила також на поглибленні процесу старіння населення в українському суспільстві, тобто зростання частки населення старше 60-65 років. “Цей процес є неминучим і в майбутньому”, - запевнила вона.
“За прогнозом населення буде скорочуватись і його чисельність до 2050 року буде ледве перевищувати 40 млн. Буде скорочуватися частка молоді”, - констатувала вона, посилаючись на дані розроблених прогнозів щодо тенденцій та наслідків демографічних процесів в Україні.
За її словами, через низьку народжуваність в країні відбувається “старіння” населення.
“В порівнянні з даними перепису населення 1959 р., 1989 і останнього в 2001 р ми бачимо, що найбільше у структурі постаріло сільське населення і населення жіночої статі. Середній вік людей в регіонах коливається від 36 років на заході країни – Закарпатська, Рівненська, Волинська області, до 43 років – у Чернігівській, Донецькій і Луганській областях”, - констатувала науковець.
Так, згідно з прогнозами, у порівнянні з переписом населення 1959 р. частка категорії людей старшого віку зросте в структурі населення України з 10% до 32% у 2050 р., а частка середнього віку зменшиться – з 55% до 50% і частка молодшого населення зменшиться – з 34% до 18%.
Крім того, матиме місце значний статевий дисбаланс у старших вікових груп, особливо серед одинаків. Якщо розглядати співвідношення чоловіків і жінок віком 60 років і старше по відношенню до всього населення країни, то жінок буде десь двічі більше, а якщо взяти дані лише одинаків, то співвідношення - 1 чоловік десь на 8 жінок.
Окремо О.МАКАРОВА зупинилась на необхідності впровадження концепції освіти впродовж життя - для оновлення знань та навичок для старших вікових груп населення з урахуванням того, що у світі оновлення знань та технологій відбувається неймовірно швидкими темпами.
”Економічно активне населення не буде в осяжному майбутньому в достатній мірі поповнюватись за рахунок молодих контингентів, які саме і мають знання, які відповідають сучасним вимогам інноваційної економіки. На сьогодні ж інтелектуальний і творчий потенціал людей похилого віку не використовується у повній мірі. І крім того в суспільстві існують досить стійкі стереотипи, негативні, стосовно ролі та здібностей літніх людей”, - зазначила фахівець.
На її переконання, державна політика в умовах старіючого населення має будуватися виходячи, прийнаймні, з двох складових: перша – політика, спрямована на зміну демографічної структури, зокрема, збільшення народжуваності і поповнення молодого населення за рахунок міграційної політики, а друга складова – це підтримка людей похилого віку, причому основним засобом їх матеріального забезпечення має бути пенсія.
