Першим ученим, що звернув увагу на антропогенні стреси, став Зігмунд Фрейд, що написав в своїй книзі «Незадоволеність культурою» про те, що невеликий простір міської квартири гнітюче діє на психіку. З часом список антропогенних чинників значно зріс. Один з них - неспівпадання режиму сну і неспання з природною зміною дня і ночі, пише Компьюлента.
Завдяки повсюдному електричному освітленню ритм життя в сучасному світі більше не визначається сходом і заходом Сонця. В той же час майже у кожного живого організму існує генетично закладений внутрішній годинник - циклічні добові коливання інтенсивності різних біологічних процесів, відповідні природному добовому циклу.
Група дослідників під керівництвом Іллі Карацореуса з Лабораторії нейроендокринології Рокфеллеровського університету (США) перевірила, як впливає на тварин розбіжність нав`язаної зміни ночі і дня з внутрішнім циркадним ритмом.
Циркадний ритм, за словами Іллі Карацореуса, подібний до павутини, коли з регулярних змін на молекулярному рівні складаються добові коливання на рівні клітинному, а ті розповсюджуються далі на тканини, органи і організм в цілому. Дослідники вважають, що, коли організм «не слухається» власного циркадного ритму, це негативно впливає на імунну і метаболічну реакцію - наприклад, у відповідь на підвищену інфекційність навколишнього середовища або зловживання жирною їжею.
