Харків. 18 квітня. УНІАН. Неоднозначний ефект від підписання «харківських угод» змушує керівництво України замислюватися над доцільністю вступу до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану.

Таку думку висловив політолог Володимир ФЕСЕНКО, коментуючи кореспондентові УНІАН у Харкові річницю підписання «харківських угод» .

Експерт, наголошуючи на «очевидній неоднозначності «харківських угод», все ж зауважив, що саме вони дали змогу Україні «врятуватися від великих і маленьких дефолтів, від різних фінансових пірамід, які були тоді». Однак В.ФЕСЕНКО підкреслив, що ці угоди фактично не тільки не вирішили для України газові питання, але й додали нових проблем.

Відео дня

«Стратегічно отримали нові проблеми, а деякі проблеми так і залишилися невирішеними, зокрема по газу. Знижка є знижкою, вона і обмежена в часі, і на сьогодні проблема не в тому, що ми менше платимо чи могли б платити, а в тому, що ціна зростає. Тобто, ми пожертвували терміном для флоту - можна зараз оцінювати наскільки вигідно-невигідно, треба було робити чи ні, - але не отримали навіть по газу стратегічного виграшу, і в цьому сенсі підсумки скоріше неоднозначні», - зауважив В.ФЕСЕНКО.

На думку політолога, російська сторона найбільше зараз зацікавлена у входженні України до Митного союзу, але Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ і прем’єр-міністр України Микола АЗАРОВ, знаючи про неоднозначність «харківських угод» і про можливу економічну та політичну вигоду від створення зони вільної торгівля з Європейським Союзом, не поспішають приймати рішення на користь Митного союзу.

«Гадаю, що якраз досвід минулого року впливає і на нинішні політичні й економічні оцінки ЯНУКОВИЧА й АЗАРОВА. Вони розуміють, що не варто поспішати, тим паче, що вступ до Митного союзу руйнує питання про європейську інтеграцію і навіть питання про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом, а тут ми вже на підході до фінішу й ризикувати не можна», - сказав В.ФЕСЕНКО.

«Мені здається, що ці проблеми зараз розуміють і АЗАРОВ, і ЯНУКОВИЧ, і те, що вони не поспішають, це якраз вже наслідок «харківських угод». Вони зрозуміли, що не можна підписувати якісь нові угоди, а потім отримувати скоріше збитки, ніж здобутки», - підкреслив політолог.