У четвер, 3 жовтня, президент України Володимир Зеленський підписав указ про призначення Олексія Данілова секретарем Ради національної безпеки та оборони (РНБО). До цього він обіймав посаду заступника секретаря Ради.
УНІАН зібрав всю відому інформацію про життя, трудову діяльність та родину Олексія Данілова.
Біографія та трудова діяльність
Читайте такожЗеленський звільнив Данилюка з посади секретаря РНБООлексій Данілов народився 7 вересня 1962 року в Красному Лучі Луганської області.
У 1981 році - закінчив Старобільський радгосп-технікум за фахом ветеринар.
У 1999 році - закінчив Луганський державний педагогічний університет ім. Т. Шевченка за спеціальністю вчитель історії.
У 2000 році - отримав ступінь магістра менеджменту в Східноукраїнському національному університеті імені В. Даля, а також закінчив Луганський інститут внутрішніх справ МВС України за спеціальністю юрист
У 1981 році Данілов працював ветеринарним фельдшером у підсобному господарстві Ворошиловградського заводу фруктово-мінеральних вод та був покликаний у ряди радянської армії.
З 1983 по 1987 рік – працював ветеринаром у "Зоокутку" в парку 1 Травня міста Ворошиловграда (стара назва Луганська).
У 1987 році Данілов відкрив кооператив «Білий Лелека» і був його головою до 1990 року.
З 1991 по 1994 рік – займався приватним підприємництвом і був директором МПП «Вєра» в Луганську.
Читайте також"Мені не цікаві підкилимні ігри": Данилюк пояснивши причини своєї відставки із РНБОЗ липня 1994 по вересень 1997 року – був мером Луганська.
З 1999 по 2002 рік – викладав у Східноукраїнському національному університеті імені В. Даля.
У 2000 році Данілов був радником у парламентському Комітеті з питань промислової політики та підприємництва.
З жовтня 2001 по лютий 2005 року – заснував громадську організацію «Луганська ініціатива» і був її головою. Паралельно з цим був заступником директора Інституту європейської інтеграції та розвитку.
З лютого по листопад 2005 року – обіймав посаду голови Луганської облдержадміністрації.
З травня 2006 року і до листопада 2007 року – був народним депутатом від Блоку Юлії Тимошенко. Працював у Комітеті з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування
Після цього повернувся в Інститут європейської інтеграції та розвитку на попередню посаду заступника голови.
Заступником секретаря РНБО Данілов став з 23 липня 2019 року.
На початку 2000-х рр. був членом партії «Яблуко» і Партії вільних демократів.
Сім'я та майно
Олексій Данілов одружений на Людмилі Даніловій, у нього четверо дітей і семеро онуків.
Читайте такожСекретар РНБО Данилюк написав заяву про відставку, Зеленський розгляне її після повернення зі СШАЗгідно з електронною декларацією, у Данілова є квартира в Києві загальною площею 352.3 кв. м і вартістю за останньою оцінкою близько 1,2 мільйона гривень. Крім того, у нього у власності тераса, комора та майстерня у столиці, а також житловий будинок (446 кв. м.) та земельна ділянка (3160 кв. м.) в селі Мархалівка Васильківського району Київської області.
Крім іншого, Данілов володіє колекцією картин (102 штук), колекцію фарфорових статуеток. 495 штук і зібранням книг (20160 примірників)
У власності дружини значиться автомобіль Lexus RX 350 2012 року випуску, а також пакет акцій ПАТ «Київський деревообробний комбінат». Крім того, вона є кінцевим бенефіціарним власником відразу декількох компаній – ПП «Фірма «А. М. Д.», ТОВ «Видавниче агентство «АФП», ТОВ «Видавниче агентство «АМ», ТОВ «Новобуд інвест», ТОВ «Томато Плюс».
Скандали
Як пише Depo.ua, коли Данілову було 31 рік, він став наймолодшим мером Луганська в історії міста.
Однак оцінки його діяльності мера – дуже неоднозначні, від «кращий мер» до «афериста і пройдисвіта».
Зазначається, що мерське крісло він залишив у 1997 році зі скандалом – його зняли з посади через конфлікт з опозиційними до нього депутатами.
Щоправда, за іншою версією, у нього стався конфлікт з тодішнім заступником губернатора Луганщини Олександром Єфремовим, який і став причиною його переїзду до Києва.
Данілова звинувачували в фінансових махінаціях, поєднанні влади та бізнесу. Крім того, місцева преса також пов'язувала його з відомим луганським кримінальним авторитетом Доброславом, застреленим у 1998 році.
