Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (№ 5670-д).
Як передає кореспондент УНІАН, за дане рішення проголосував 261 народний депутат.
Законопроектом визначено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Передбачено кримінальну відповідальність за публічне приниження чи зневажання державної мови. Такі дії каратимуться штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Голова Комітету ВР з питань культури та духовності Микола Княжицький заявив, що із тексту законопроекту вилучено норми, якими передбачалося існування мовних інспекторів.
Читайте такожНа Донбасі у російської мови хочуть відібрати статус офіційної
За словами Княжицького, у проекті залишається норма про існування уповноваженого із захисту державної мови - юридичної особи, яка має печатку із зображенням Державного герба України та із зазначенням свого найменування, самостійний баланс і рахунки в органах Державного казначейства України, і саме уповноважений буде контролювати виконання закону.
Проектом закону регулюється порядок застосування української мови як державної у публічних сферах суспільного життя, і дія його не поширюватиметься на мову релігійних обрядів та на сферу приватного спілкування між особами.
Відповідно до законопроекту, кожний громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою як мовою свого громадянства.
Законопроектом передбачено, що особа, яка має намір набути громадянство України, зобов’язана скласти іспит на рівень володіння державною мовою.
Визначено коло осіб, зобов’язаних вільно володіти державною мовою, зокрема це вищі посадовці, депутати, працівники дипломатичної служби, судді, педагоги, медики державних і комунальних закладів.
Законопроектом визначено, що мовою судочинства, Збройних сил України та інших військових формувань, органів правопорядку в Україні є державна мова.
Передбачено, що застосування державної мови у навчально-виховному та освітньому процесах в усіх навчальних закладах є обов'язковим.
Читайте також"Слава Україні! – Героям слава!": Рада ухвалила нове вітання для армії та поліції
Також передбачено, що мовою поширення і демонстрування фільмів в Україні є державна мова. Кінотеатри можуть демонструвати іноземні фільми мовою оригіналу, супроводжуючи субтитруванням українською мовою, але сумарна кількість сеансів демонстрування таких фільмів не може перевищувати 10% від загальної кількості сеансів демонстрування фільмів у кінотеатрі на місяць.
Відповідно до законопроекту, друковані засоби масової інформації в Україні видаються державною мовою. При цьому допускається видання друкованих ЗМІ у двох чи більше мовних версіях, одна з яких - державною мовою. Усі мовні версії повинні видаватись під однаковою назвою, відповідати одна одній за змістом, обсягом і способом друку, а їхні випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватись в один день.
Законопроектом передбачено, що видавець, внесений до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції, зобов’язаний видавати державною мовою не менш як 50% від усіх виданих ним упродовж відповідного календарного року назв книжкових видань.
Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, що реалізується в Україні, повинна мати повноцінний користувацький інтерфейс державною мовою та/або офіційними мовами Європейського Союзу.
Відповідно до законопроекту, інформація для загального ознайомлення (в тому числі оголошення, покажчики, вказівники, вивіски, повідомлення, написи та інша текстова, візуальна і звукова інформація) подається державною мовою.
Мовою публічних заходів в Україні має бути державна мова, а в разі, якщо хтось з учасників публічного заходу виступає іншою мовою, організатор забезпечує повноцінний послідовний або синхронний переклад державною мовою.
Також визначено, що мовою обслуговування споживачів в Україні, а також охорони здоров’я, медичної допомоги та медичного обслуговування є державна мова. На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін. Послуги на транспорті в Україні надаються державною мовою.
Відповідно до законопроекту, опрацювання та утвердження стандартів української мови як державної здійснює Національна комісія зі стандартів державної мови. Визначено повноваження комісії. Очолює комісію голова, якого обирають члени комісії зі свого складу. Голову обирають таємним голосуванням строком на три роки з правом повторного обрання в межах строку його повноважень.
Пропонується внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення. Ними передбачено, що порушення законодавства про застосування державної мови у сфері освіти, науки, культури, книговидання, електронних інформаційних систем, інформації для загального ознайомлення, публічних заходів, технічної і проектної документації, реклами, охорони здоров’я, юридичних послуг, спорту, телекомунікацій та поштового зв’язку, транспорту тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб в розмірі від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на телебаченні та радіомовленні - накладення штрафу на посадових осіб в розмірі від 500 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення вимог законодавства щодо застосування державної мови друкованими ЗМІ каратиметься накладенням штрафу на посадових осіб в розмірі від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За порушення у застосуванні державної мови при наданні інформації про товари та послуги суб'єктами господарювання усіх форм власності передбачено накладення штрафу на посадових осіб в розмірі від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як заявив голова Верховної Ради Андрій Парубій, до другого читання у проекті мають бути враховані ряд норм, передбачених законопроектом «Про мови в Україні» (№ 5556), на ухваленні у першому читанні якого наполягала фракція «Блок Петра Порошенка».
Народні депутати спочатку не могли ухвалити жодного рішення, оскільки фракція «БПП» наполягала на ухваленні у першому читанні двох законопроектів - №№ 5556 і 5670-д, тоді як фракція «Народний фронт» та ряд інших фракцій вимагали ухвалення лише законопроекту № 5670-д.
В результаті під час голосувань у сесійній залі набиралася приблизно однакова кількість голосів депутатів - дещо більше 200 щодо обох пропозицій, але жодна з них не мала підтримки у 226 голосів.
Після тривалих суперечок і звинувачень на трибуну парламенту вийшов народний депутат Ігор Гринів (фракція «БПП») і заявив, що деякі політичні сили намагаються «штовхнути Україну у прірву». Він наголосив, що його фракція не дозволить цього зробити і готова голосувати за законопроект № 5670-д у першому читанні, але за умови, що до другого читання в ньому будуть враховані ряд норм, передбачених законопроектом № 5556.
Як повідомляв УНІАН, ВР сьогодні розглядає законопроекти про українську мову.
