Ілюстрація / REUTERS

Верховна Рада України ухвалила Виборчий кодекс (№ 3112-1).

Як передає кореспондент УНІАН, за дане рішення проголосували 230 народних депутатів.

Від фракції "Блок Петра Порошенка" "за" проголосували 67 народних депутатів, від "Народного фронту" - 43, від "Опозиційного блоку" - 20, від "Самопомочі" - 25, від Радикальної партії - 17, від "Батьківщини" - 14, від групи "Воля народу" - 2, від групи "Відродження" - 2, позафракційні - 40.

Відео дня

При цьому спочатку Верховна Рада голосувала 17 разів за повернення до підтримки поправок, оскільки не набиралося необхідні 226 голосів депутатів. Максимально було 223 голосів, а мінімально – 209.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій виходив з президії до сесійної зали та підходив до кожної фракції та групи з проханням підтримати Виборчий кодекс.

Спочатку він заявляв, що буде три голосування – за повернення до поправок, за підтримання поправок і власне за Виборчий кодекс, але в результаті відбулося лише два голосування: перше - за повернення до поправок, яке з 17-го разу підтримали 227 народних депутатів.

Потім Парубій поставив на голосування проект Виборчого кодексу, заявивши, що він голосуватиметься разом з усіма поправками, оприлюдненими робочої групою, та з усіма доповненнями, оголошеними з трибуни парламенту.

Після цього набралося 230 голосів народних депутатів для підтримки кодексу.

У кодексі поєднано 5 діючих на сьогодні законів - про вибори народних депутатів, про президентські вибори, про місцеві вибори, про Центральну виборчу комісію і про Єдиний державний реєстр виборців.

Виборчий кодекс застосовуватиметься вже на наступних парламентських виборах, а на дострокових парламентських виборах, які відбудуться 21 липня, народні депутати обиратимуться за старою системою.

Кодексом передбачена пропорційна виборча система для виборів народних депутатів з одним загальнодержавним виборчим списком, який формують політичні партії. Цей список розподіляється по регіональних списках, тому кандидати із загального списку вносяться у певний регіональний список.

Відповідно до кодексу, в розподілі депутатських мандатів беруть участь ті партії, які подолали 5-відсотковий бар’єр.

Читайте такожРада завершила розгляд поправок до проекту Виборчого кодексу (онлайн-трансляція)

Згідно з кодексом, балотуватися може кандидат, якому виповнився 21 рік і який 5 років проживав на території України - строк його неперервного перебування за межами України протягом останніх п’яти років перед днем голосування на виборах не повинен перевищувати 183 дні.

Передбачено створення загальнодержавного округу - це вся Україна, яка складається з 27 виборчих регіонів, що здебільшого співпадають з межами існуючих на сьогодні областей, але Київ і Дніпропетровська область поділено на два виборчі регіони у зв’язку з великою кількістю виборців. Виборчий регіон Автономної Республіки Крим об’єднано з Херсонською областю і створено один виборчий регіон.

Відповідно до кодексу, пріоритети при утворенні виборчих комісій надається тим партіям, які мають фракції у поточному скликанні Верховної Ради, а всі інші партії - суб’єкти виборчого процесу, які зареєстрували кандидатів, подають своїх представників, і вони визначаються шляхом жеребкування. При цьому закордонні дільниці також формують партії, але на тих дільницях, де партії запропонували недостатню кількість представників, долучається Міністерство закордонних справ до формування цих дільниць.

Як пояснив народний депутат Олександр Черненко, презентуючи проект Виборчого кодексу, партійний з’їзд визначає єдиний загальнодержавний список, до якого входять усі кандидати. При цьому на з'їзді не може бути менш як 200 делегатів, щоб "диванні, кишенькові партії за піцою" з кількома людьми не могли висувати кандидатів.

Черненко наголосив, що загальнодержавний список партії ділиться на 27 або менше, але не менше двох третин регіональних списків, у кожному з яких має бути не менше 5 кандидатів від партії. Черговість кандидатів у списках визначає з'їзд. Партія зможе звернутися до Центральної виборчої комісії та відкликати кандидата, але не пізніш як за 20 днів до виборів.

За словами Черненка, в бюлетені сам виборець буде обов'язково вписувати номер партії, за яку голосує. Водночас виборець за бажанням, а не обов'язково вказує номер кандидата від тієї партії, за яку голосує, якому він хоче надати преференцію.

У кабінках для голосування будуть стенди з номерами партій та кандидати від даної партії в даному регіональному списку. Виборець може в регіональній частині не голосувати за кандидата, і це означатиме, що він погоджується з тим порядком кандидатів, які запропонувала йому партія і він партії довіряє.

Як сказав Черненко, мандати розподіляються у регіонах згідно з набраними кандидатами голосами. "Але багато фракцій наполягали, щоб була закріплена "незгораюча" кількість мандатів", - наголосив він.

За словами Черненка, враховано поправку народного депутата Сергія Власенка (фракція "Батьківщина"), якою передбачено 10 таких визначених партіями "незгораючих" мандатів, тобто вони не залежатимуть від того чи підтримали цих кандидатів виборці.

Черненко зауважив, що дільничні виборчі комісії мають тільки порахувати кількість бюлетенів, відданих за певні партії та їхніх кандидатів, а вже ЦВК рахує на основі даних ДВК, скільки партія набрала голосів виборців.

За його словами, тільки партії, які подолали прохідний бар'єр, беруть участь у розподілі мандатів.

Він зауважив, що потім рахується виборча квота, тобто "ціна" мандата - кількість виборців, які проголосували.

Як пояснив Черненко, таким чином визначатиметься кількість мандатів, які отримала партія у кожному регіоні, а також визначається, хто ці мандати отримав з кандидатів (це залежить не від номера у списку, а від того, хто в цьому списку набрав найбільше голосів).

Черненко повідомив, що подібна система пропонується на місцевих виборах, але виключно на рівні обласних і районних, а також міських рад великих міст - більш як 90 тис. виборців.

За його словами, в малих містах, селах і селищах депутати рад обираються за багатомандатною мажоритарною системою, яка існує сьогодні, але при цьому перемагає не один кандидат, як зараз, той, що отримав найбільше голосів, а перемога залежить від кількості виборців - два, три, а іноді навіть чотири кандидати.

У Перехідних і прикінцевих положеннях визначено, що кодекс набирає чинності з 1 грудня 2023 року, тобто діятиме вже під час наступних президентських і парламентських чергових виборів.

При цьому з дня набрання чинності кодексу втрачають чинність: закон "Про вибори президента України", закон "Про вибори народних депутатів України", закон "Про місцеві вибори", закон "Про Державний реєстр виборців", закон "Про Центральну виборчу комісію".