Відставка спеціального представника США у справах України Курта Волкера є великою втратою для нашої держави. Із відходом від справ Волкера Україна втратила справжнього партнера, який навіть на рівні суто особистісних відносин розумів і підтримував нашу країну, а не діяв формально як дипломат і бюрократ, лише озвучуючи ті тези, які йому «спускав» Держдеп США. Волкер справді переймався долею України.
Крім того, Курт Волкер був тісно інтегрований у різні переговорні групи та політичні процеси. Він знав особливості українського громадянського суспільства, спілкувався з відставними та нинішніми політиками. Він приділяв багато часу та доклав справді чимало зусиль, аби вникнути в процеси, які відбуваються в Україні. До того ж, саме Волкер дуже ефективно комунікував із Росією.
Курта Волкера поважали і в Демократичній, і в Республіканській партіях США як технократа і професіонала. Більше того, він був одним із претендентів на посаду посла США в Україні.
Він мимоволі став частиною великої геополітичної гри між демократами та республіканцями в США
Відставки Волкера за обставин, що склалися, не можна було уникнути – така вже американська традиція. Крім того, він, окрім вирішення державних питань, також надавав консалтингові й лобістські послуги, а це заборонено в Штатах. А головне – він мимоволі став частиною великої геополітичної гри між демократами та республіканцями в США. Та, аби глибше не занурюватися в цю гру, він подав у відставку. І вчинив правильно.
Звісно, у Штатах знайдуть людину, яка замінить Волкера на посаді спеціального представника США у справах України. Однак протягом, як мінімум, півроку буде спостерігатися пробуксовування у переговорних процесах, бо відхід Волкера означатиме випадання американської сторони з цього процесу. Це зрозуміло з суто об’єктивних причин: новій людині потрібно зрозуміти, що відбувається, та з усіма познайомитися.
Поки що нові претенденти на цю посаду не називаються. Але ж і про Курта Волкера ніхто не знав, допоки його не призначили, хіба що чули в експертних колах. Тому, якщо на цій посади буде новий умовний Боб чи Білл, це не надто змінить позицію і ставлення Штатів до українських проблем в цілому.
Держдеп США – це дуже велика демократична машина, в якій немає проблем із кадрами. Там навіть на рівні спеціальних представників та уповноважених помічників настільки сильні професіонали, що часто вони виявляються точно не гіршими за українських міністрів. У Штатах дуже потужна дипломатична школа.
Тож на цій посаді спецпредставника може опинитися людина «no name», про яку ніхто не чув і нічого не знає. Але за півроку активної роботи про неї всі знатимуть і говоритимуть так само, як і про Волкера.
Питання – в іншому: наскільки ця нова людина інтегрується в процес, наскільки активно та енергійно вона буде готова вкладатися в переговори.
Курт Волкер був надзвичайно активним, вкладався в цю роботу на сто відсотків, жив нею. Він активно зустрічався з представниками українського громадянського суспільства, політиками, дипломатами, тобто залучав до процесу всіх стейтхолдерів для моніторингу й оцінки ситуації. Він був реально працездатним і дуже потрібним.
Росіяни однозначно активізуються і спробують використати ситуацію, коли дуже сильний переговірник, що відстоював інтереси України, випав із процесу
Також важливо, що Курт Волкер завжди «пропускав крізь себе» усі питання, пов’язані з Україною. Згадайте, форум YES, на якому Зеленський почав невиразно говорити про миротворців, проведення виборів. Курт Волкер тоді його поправив і чітко визначив «червону лінію», що жодних виборів на Донбасі не буде, допоки не будуть вирішені безпекові питання і не будуть розведені сили.
Отже, відставка Волкера – це великий мінус для України. На найближчі півроку це означатиме суттєве послаблення наших позицій у переговорах із Росією. У професійних якостях нової людини я не сумніваюся, але є питання – чи буде особистісний підхід та розуміння ситуації. Цим нова людина на цій посаді може бути суттєво відмінною.
Зважаючи на симпатію американського президента Дональда Трампа по відношенню до російського президента, чи є для України ризик, що на посаді спецпредставника опиниться політик, що так само симпатизує Путіну? Думаю – ні. Адже все-таки посада спецпредставника більше інтегрована з Держдепом США, аніж з американським президентом. Це означає певну інституційну незалежність. Тож Трамп не буде диктувати своїх умов. Тому я б не очікував, що будуть жорсткі відхилення в позиції та настроях нової людини на цій посаді.
До того ж, Трамп входить у передвиборчу кампанію, і у нього не буде можливості займатися цими питаннями – це для нього небезпечно.
Відтак, не думаю, що нова людина буде грати в якісь брудні ігри.
Як Росія сприйме відставку Волкера і як скористається цим піврічним періодом підвішеного стану – побачимо. Проте можна не сумніватися, що протягом цього періоду Росія активно намагатиметься проштовхнути свій порядок денний, особливо зважаючи, що вже є домовленість про проведення «нормандської зустрічі»: перемовини між Києвом і «Л/ДНР», внесення змін до Конституції України та інше. Росіяни однозначно активізуються і спробують використати ситуацію, коли дуже сильний переговірник, що відстоював інтереси України, випав із процесу.
Тому для України зараз найбільш вигідною тактикою є затягування процесів, допоки не з’ясується ситуація.
Анатолій Октисюк, політичний експерт аналітичного центру DemocracyHouse
