Спеціальний повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор боявся, що протягом року президент США здатний назвати Крим російським.
Про це стало відомо з розшифровки його закритих показань в Конгресі. Як передає ТСН, у своїх свідченнях Вільям Тейлор розповів, як нелегко йому було погодитися на нове призначення в Україну. Його попереджали, що він буде затиснутий між двома "зміїними кублами" - американським і українським. Однак дипломат тоді не усвідомлював всієї серйозності таких застережень.
Опубліковане раніше листування Вільяма Тейлора з Куртом Волкером свідчить про серйозні сумніви колишнього посла США в Україні Тейлора: чи варто йому знову повертатися в Київ і очолювати американське диппредставництво. Заступник помічника держсекретаря у справах Європи Джордж Кент сказав йому: є два зміїних кубла, одне у Києві, інше у Вашингтоні. Тейлор не висловлює ніякої незгоди з цією оцінкою.
Під зміїним кублом в Києві він має на увазі, зокрема, на той момент генпрокурора України Юрія Луценка, який приклав чимало старань, щоб очорнити репутацію попереднього посла в Україні Марі Йованович. "Я знав, що у Києві є проблеми", - говорить Тейлор, але тоді він не уявляв собі розміру домашніх проблем. Не минуло й місяця, як до нього знову звернулися з пропозицією зайняти місце в Києві, в травні розмова більше не була гіпотетична. Марі Йованович повернулася додому, хоча у Держдепу не було нарікань на її роботу. Це було рішення Трампа.
Дев'ятого травня, коли Тейлор все ще роздумує над пропозицією, в New York Times виходить стаття, присвячена Джуліані: той збирається до Києва, каже, що має повне право вимагати від новообраного президента Зеленського розслідувань щодо роботи Байдена-молодшого в нафтовій компанії "Бурисма" і можливого втручання українців в американські президентські вибори 2016 року. У цій же статті Джуліані заявляє, що представляє інтереси тільки Трампа. Тейлор точно розумів - це вашингтонське зміїне кубло. Вже тоді його турбувало, що така поведінка Джуліані може впливати на американську політику щодо України. Своїми сумнівами Тейлор поділився зокрема з держсекретарем Помпео.
“Я турбувався, що могли бути різкі зміни політики, коли ми погодимося з росіянами, що може Крим і російський зрештою, або що-небудь в цьому дусі. І якщо щось таке станеться, чітко сказав я держсекретареві та іншим присутнім у кімнаті людям, мені доведеться повернутися, мені доведеться піти у відставку, залишити посаду".
Держсекретар Помпео відповів: він сам підтримує послідовну американську політику щодо України і донесе її до президента Трампа. Це переконало Тейлора. До того ж, у відповідь на його подив, чому Штати досі письмово не привітали Зеленського з перемогою на виборах, Помпео здивовано запитав у свого радника Ульріха Брехбула: немає (вітального) листа? І за дві доби з'явився лист. На цьому місці Тейлору і здалося, що він все-таки може щось змінити.
За кілька днів до розмови Тейлора з держсекретарем США відбулася горезвісна зустріч в Овальному кабінеті, на яку посилаються у своїх свідченнях і колишній спецпредставник США в Україні Курт Волкер, і посол США в ЄС Гордон Сондленд, коли пояснюють, чому вони стали співпрацювати з Джуліані по українському напрямку. Повернувшись із Києва, вітаюча Зеленського делегація прийшла розповідати Трампу про те, які прекрасні перспективи відкриваються в Україні. Однак Дональд Трамп продемонстрував різке невдоволення. Україну він називав наскрізь корумпованою країною, а в оточенні Зеленського, на думку американського президента, перебували суцільні вороги Трампа. Його ледве вдалося переконати все-таки запросити Зеленського в Білий дім - загальним результатом було всім відомий лист, датований 29 травня, запрошення з відкритою датою "як тільки ми підберемо час, зручний для обох сторін".
Отримавши цей лист, в Києві радіють. Там ще не знають, що вимушено "зручним для обох сторін" часом стане 25 вересня, наступний день після початку розслідування справи про імпічмент Дональда Трампа. Багаторазові спроби української сторони узгодити візит до Білого дому до кінця вересня наткнуться на глухе небажання запрошувати українського президента в Вашингтон перш, ніж той виконає ключову умову.
Хоча самого Вільяма Тейлора на зустрічі в Овальному кабінеті не було, йому розповідали про неї і Курт Волкер і Гордон Сондленд. Згідно з їхніми словами, Трамп відмовився розмовляти про можливу зустріч із Зеленським і заявив: говоріть з Руді (Джуліані).
“Взагалі-то мене це не турбує. Немає нічого дивного в тому, щоб просити людей за межами уряду виконувати якісь доручення. У якомусь сенсі сам Курт Волкер був людиною не з уряду (увесь цей час Курт Волкер, співробітник великої лобістської фірми, працював спецпредставником по Україні на громадських засадах), а грав дуже важливу роль. Він в якомусь сенсі увійшов в уряд, почав виконувати важливу роль в переговорах. Були різні приклади, ми чули і про інших людей, які виконують роботу для держдепартаменту. Займаються цим зовні, консультують зовні, дають поради або ідеї щодо подальшої політики - це увесь час відбувається і це нормально до тих пір, поки не розходиться з "американською закордонною політикою".
17 червня Тейлор очолив американське посольство у Києві. Десять днів потому Тейлор вперше почув згадку про розслідування, Сондленд сказав йому: "під час телефонної розмови президент Зеленський повинен чітко дати зрозуміти президенту Трампу, що він, Зеленський, не стане заважати розслідуванню". Це теж не напружило Тейлора, за його запевненням, як і наступний конференц-колл з Зеленським, в якому всі говорили про якісь розслідування". Він тільки приїхав в Київ і все ще не розумів, про що йдеться.
Тільки до середини липня Тейлор, за його твердженням, почав пов'язувати повторювані згадки про розслідування, яким то повинен не заважати, то повинен допомагати Зеленський, з компанією "Бурисма", в наглядову раду якої у свій час входив син колишнього віце-президента Джо Байдена, суперника Трампа на виборах. І це стало серйозно його турбувати. До того часу всім стало зрозуміло, що із запрошенням у Вашингтон Білий дім наполегливо затягує, але Тейлор став сумніватися: чи потрібне воно такою ціною.
“Я сумнівався, що зустріч була варта того, про що просив Джуліані. Так, було б непогано, щоб два президенти поговорили, але якщо Зеленському для цього слід було втрутитися у внутрішню американську політику, оголосивши про розслідування, яке принесло б комусь у США користь - я не був упевнений, що зустріч була б того варта"
Тейлор ділиться сумнівами з Сондлендом: "Саша Данилюк сказав, що президент Зеленський дуже хоче, щоб у Вашингтоні до України ставилися серйозно, а не як до інструменту американських виборів."
Сондленд відповідає: “Само собою, але нам потрібно почати розмову, побудувати відносини, неважливо на чому. Інакше все буде погано."
У Києві до цього часу остаточно розуміють, з ким треба говорити: так Єрмак за допомогою Волкера 19 липня знайомиться з Джуліані в Мадриді. І вже 25 липня відбувається та сама розмова, приблизний зміст якої рівно через три місяці опублікує Білий дім, не поцікавившись можливими запереченнями української сторони. Про міру ігнорування офіційних дипломатичних каналів говорить той факт, що Тейлору про зустріч Єрмака з Джуліані стає ясно вже після того, як та відбувається. Взагалі за весь цей час, до початку процедури імпічменту, з Тейлором про Джуліані ніхто з українців не розмовляє. Очевидно, не бачать сенсу.
Листування американських і українських чиновників, закриті свідчення перед Конгресом спецпредставника США Волкера і посла США в ЄС Сондленда оприлюднені, щоб кожен міг сам для себе вирішувати: чи намагалися Дональд Трамп і його оточення тиснути на українську владу з особистою політичною метою. Білий дім і демократи майже добу з дня публікації трактують документи на свій розсуд.
Читайте такожСтало відомо, про що Зеленський говоритиме з Трампом
Спочатку, стверджує Тейлор, існування альтернативного, неформального каналу на українському напрямку не здавалося йому чимось поганим. Він вважав, що всі поділяють одні й ті ж цінності.
“Це могло бути навіть корисним, адже посол Сондленд здатний телефонувати президенту безпосередньо, а це дуже цінно, якщо хочеш зрушити з місця американо-українські відносини. Так що спочатку це не було проблемою."
Волкера Тейлор знає близько двадцяти років, вважає чесним і впевнений: той просто "піддався фактору Джуліані". Хоча очевидно вважав, що діє в інтересах Сполучених Штатів. Про Сондленда висловлюється набагато обережніше: у нього немає підстав вважати, що Сондленд міг би бути замішаним у чомусь негідному. Сондленд єдиний, крім Джуліані, з усіх включених в "нетрадиційний" канал спілкування з українцями - міг розраховувати на розмову з Трампом безпосередньо. Послом в Європу Сондленд попрямував через рік після того, як вклав мільйон доларів в інавгурацію Трампа, а до цього жодного стосунку до дипломатії не мав, керував готельною мережею. І у нього, і у Волкера із Зеленським і оточенням Зеленського були вже відпрацьовані контакти. В нормі, каже Тейлор, посол або допомагає таким контактам, або спостерігає за ними. В умовах двох паралельних ліній спілкування, Тейлор з комунікації був начисто виключений.
Саме тому він поняття не мав, що в серпні активно вироблялася чернетка публічної заяви Зеленського про боротьбу з корупцією, яка і була ключовою умовою для того, щоб його запросили до Вашингтона. Цю заяву, як відомо з листування Волкера, з українського боку складав Андрій Єрмак. Однак Джуліані обережні обтічні формулювання не переконали. Джуліані потрібно пред'явити Трампу конкретні обіцянки: "Бурисму" будуть розслідувати.
Як вже відомо зі свідчень Волкера, вичавити з українців обіцянки взятися за замовне розслідування не вийшло: у відповідь на пропозицію обов'язково згадати "Бурисму" Єрмак поцікавився у Волкера, чи направляли Штати офіційний запит, той звернувся з цим до Тейлора, після чого всі дійшли висновку, що офіційно запрошувати Україну проводити внутрішнє розслідування щодо приватної компанії, хід якого може впливати на американські вибори - трохи дивно. Однак Білий дім не вгамовується: Тейлор присутній на відеоконференції, де Україні блокують військову допомогу. Але у нього немає інструкцій розповідати про це українцям, більше того - ще якийсь час він не вважає, що це блокування пов'язано з очікуваннями розслідування по "Бурисмі". Коли до нього звертаються з української сторони з закономірними питаннями: Що відбувається? Чого ми не розуміємо? Що треба зробити? - Тейлор тільки розводить руками, відчуваючи себе в дуже незручному становищі. Він не може виконувати свої обов'язки як в. о. посла, тому що він поняття не має, що відбувається. Єдине, що він може - це повідомити Данилюку, що час дорого: якщо до 30 вересня гроші не розблокують, вони "згорять".
Одним з головних аргументів захисту республіканців зараз є той факт, що українці гадки не мали до кінця серпня, поки інформація не просочилася в пресу, що американська військова допомога заблокована. А значить, ніхто на них не тиснув. Але спершу Тейлор дає показання, а потім Сондленд повертається доповнити свої згідно з показаннями Тейлора: на початку вересня у Варшаві - де проходила двостороння зустріч Зеленського з віце-президентом США Пенсом (Трамп в останній момент скасував свою поїздку до Варшави, офіційна причина - потенційно руйнівний ураган в США), Сондленд прямим текстом говорить Єрмаку: військова допомога залежить від того, чи зробить Зеленський публічну заяву чи ні.
2 вересня, дізнавшись про зміст розмови Сондленда з Єрмаком, Тейлор досить різко розмовляє з Сондлендом, заявляючи, що те, що відбувається - це щонайменше неповага до глави іноземної держави. Тейлор просить Сондленда скористатися особистими зв'язками з Трампом і переконати його переглянути свої вимоги. Через тиждень Сондленд передзвонює Тейлору і каже: президент непохитний. Розслідувати "Бурисму" або нічого. Найгіршим кошмаром Тейлора до цього часу є ситуація, коли Зеленський дає всі необхідні від нього обіцянки, але все одно не отримує ні теплого прийому у Вашингтоні, ні військової допомоги. Росіянам, які за всім цим уважно стежать, це напевно сподобається, впевнений Тейлор. Для нього такий розвиток подій - привід звільнитися. Це той самий сценарій, за якого Тейлор навесні сумнівався: а чи варто взагалі братися за цю роботу. Він ще тоді попередив держсекретаря Помпео, що підтримувати таку лінію або навіть просто мовчати не збирається.
Але поки українська сторона від безвиході збирається давати інтерв'ю CNN (ідея Сондленда, на думку Тейлора, це інтерв'ю повинно було відбутися наприкінці вересня, на полях Генасамблеї ООН) і в рамках цього інтерв'ю робити довгоочікувану публічну заяву про розслідування, напружується американський Конгрес, причому обома партіями. В Білий дім пишуть двопартійні листи щастя, з Трампом кажуть представники силових відомств і нарешті демократи трьома комітетами відразу починають розслідування: чи не є все це зловживанням владою в особистих політичних цілях. Трамп розблокує допомогу, ніякої заяви українці не роблять, Сондленд продовжує наполягати: не було ніякого quid pro quo. Тому що Трамп сказав: він просто хотів, щоб Зеленський робив те, що обіцяв на виборах, тобто боровся з корупцією.
13 вересня Тейлор особисто переконує спершу Зеленського, а потім Єрмака: американська двопартійна підтримка для України дуже важлива, не варто втручатися в американські вибори, і ми не будемо втручатися у ваші. "Мова рухів тіла говорила про те, що вони все ще думають про цю заяву..." - згадує Тейлор. Незважаючи на те, що військову допомогу до цього часу вже розблокували.
Від уваги Тейлора, зрозуміло, не сховалася заяву Рябошапки, зроблена вже після повернення Зеленського з Нью-Йорка: "Переглядаємо всі виробництва, які були закриті або роздроблені, або розслідувалися раніше, для того, щоб прийняти рішення в тих випадках, де були прийняті незаконні процесуальні рішення, переглянути їх".
“Питання: чи Може серед них бути розслідування по "Бурисмі"?
Тейлор: Може.
Питання: Або за втручання у вибори 2016...
Тейлор: Може.
Питання: ... розслідування?
Тейлор: Може.
Питання: чи Не виходить по-вашому, що врешті-решт президент Трамп отримав розслідування, яких вимагав від українців?
Тейлор: Ще ні. І зрозуміло, президенту Зеленському не довелося виходити до мікрофона і оголошувати про це. Але генеральний прокурор дійсно сказав, що збирається переглянути якісь чи всі ці справи, щоб перевірити, на яких підставах їх закривали."
Вже наступного тижня Тейлор буде свідчити у справі про імпічмент Дональда Трампа перед Комітетом з розвідки Палати представників – перші відкриті слухання призначено на 13 листопада.
