Європейська комісія Ради Європи "За демократію через право" (Венеціанська комісія) вважає, що реформа органів суддівського самоврядування в Україні загрожує стабільності і незалежності судової системи.
Як повідомили УНІАН у Венеціанській комісії, сьогодні було затверджено висновок щодо закону про внесення змін до закону "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського самоврядування, яким передбачається скорочення складу Верховного суду України та перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Експерти з конституційних і правових питань ВК вважають, що відповідні законодавчі зміни запроваджують ряд радикальних змін у судову систему, і деякі з них викликають глибоке занепокоєння.
Так, у Венеціанській комісії зазначають, що ці зміни "загрожують стабільності і незалежності системи".
Експерти відзначають, що судова реформа відповідно до закону передбачає нові правила відносно структури та ролі Вищої ради правосуддя (ВРП) та складу і статусу Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), а також вдвічі скорочується кількість суддів Верховного суду та запроваджуються суворі дисциплінарні заходи щодо суддів та членів ВРП та ВККС.
Читайте такожУ ЄС розповіли, як вплинуть на судову реформу в Україні
Водночас, ВК вітає той факт, що два органи судового управління були зближені, і що пропозиція поширити дію закону про очищення влади (люстрацію) на голів ВККС та Державної судової адміністрації не знайшла підтримки.
Також експерти взяли до уваги, що провладна більшість очевидно є відкритою до впровадження подальших змін у судовій системі, аби усунути недоліки нового закону, який було ухвалено за дуже швидкою процедурою без належного розгляду думок усіх зацікавлених сторін.
Разом з тим, ВК нагадує, що реформа процесу відбору суддів і новий склад Верховного суду, який розпочав роботу у січні 2018 року, свідчить про суттєве покращення у порівнянні з системою, яка існувала раніше.
При цьому сказано, що усі судді Верховного суду були призначені нещодавно після всеосяжного процесу службової атестації та оцінки їхньої добросовісності. У цьому зв'язку сказано, що ініціювання ще однієї реформи Верховного суду, яка веде до значних змін у складі цього суду, надсилає сигнал як суддям, так і широкому загалу, що від волі більшості у парламенті залежить, чи можуть судді залишатися працювати у Верховному суді, чи ні.
"Це очевидна загроза їхній незалежності", - наголосили у ВК.
Також сказано, що реформа Верховного суду може бути здійснена як тільки буде зменшена величезна навантаженість на нього справами, в тому числі за допомогою реформи судів першої та другої інстанцій, котрі мають бути основним елементом реформи.
Як повідомляв УНІАН, 7 листопада набув чинності президентський закон про внесення змін до закону "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського самоврядування, яким передбачається скорочення складу Верховного суду України та перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Законом встановлюється, що до складу Верховного суду входять не більш як 100 суддів (раніше - не більш як 200).
Також, згідно із законом, Вища кваліфікаційна комісія суддів є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. До складу ВККС входять 12 членів (раніше - 16), які призначаються Вищою радою правосуддя за результатами конкурсу строком на 4 роки.
Законом запроваджується нова підстава для звільнення члена ВККС з посади - грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним із статусом члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів, або виявлено його невідповідність займаній посаді, допущення іншої поведінки, що підриває авторитет і суспільну довіру до правосуддя і судової влади, у тому числі недотримання етичних стандартів судді як складової професійної етики члена ВККС.
Рішення про звільнення члена ВККС ухвалює ВРП на своєму засіданні більшістю голосів від її складу.
Крім того, законом передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді Верховного суду становить 55 (раніше - 75) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Верховний суд просив президента ветувати цей закон.
Моніторинговий комітет Парламентської асамблеї Ради Європи попросив Венеціанську комісію проаналізувати законопроект про внесення змін до деяких законів щодо діяльності органів суддівського врядування.
