этот материал доступен на русском

Ткаченко зруйнував головні міфи довкола закону про медіа (відео)

11:24, 29 січня 2020
Політика
343 0

Народний депутат від фракції "Слуга народу", голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко розповів про те, які міфи та фейки створюються довкола закону про медіа.

Відповідне відео з поясненнями нардепа опубліковане на його YouTube-каналі. 

"Говорять, що через нього в Україні буде знищена свобода слова, з'явиться тотальна цензура й інші нісенітниці. Кумедно, але із законом проти фейків, намагаються боротися тими самими фейками", - йдеться в описі до ролика Ткаченка.

Тож він пояснив, що ж насправді пропонує закон про медіа. За його словами, 124 статті цього документа вже схвалені на засіданні Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. Й це - певний компроміс між депутатами та медіаринком, запевнив "слуга народу".

Читайте такожЗаконопроект про медіа буде доопрацьовуватися – Разумков

"Які переваги нового закону: він забезпечує прозорість, адже всі медіа мають опублікувати інформацію про кінцевих власників, так само, як і фінансову звітність своєї діяльності. Нарешті вводиться поняття "онлайн-медіа", які матимуть відповідальність на рівні з рештою ЗМІ. І окремо для любителів "русского мира": тепер ми більше не побачимо виправдань російської агресії чи злочинів радянських часів - за це передбачені санкції", - наголосив Ткаченко.

Так, він зруйнував перший міф, що нібито Нацрада зможе без суду й слідства закривати всі незалежні й решту каналів, які тільки захочуть. "Отримувати ліцензію доведеться лише теле- та радіоканалам, і позбавити їх ліцензії просто так буде неможливо", - зазначив нардеп. Якщо ж порушується закон, спочатку Нацрада видає припис, наприклад, за недотримання авторського права чи фейки. Якщо вдруге - штрафують, якщо втретє, то штрафують одразу без припису. Втім, якщо за півроку порушень більше немає, про приписи забувають, але якщо ні - справа йде до суду.

Нардеп пояснив, на кого розповсюджується закон: ТБ і радіо, постачальники телерадіосигналу, провайдери послуг, цифрові сервіси на замовлення друковані та онлайн-медіа та соцмережі. 

Також голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики зруйнував міф про те, що, за законом, ЗМІ, медіа, стає навіть блогер, у якого є достатня кількість підписників. "Реєструватися мають лише ті ЗМІ, які надають платні послуги - підписка або передплата", - заявив депутат.

Крім того, нардеп розповів, що, за законом, за два роки онлайн-видання мають навчитися відкривати сайти українською мовою, а газети у 2022 році будуть випускати примірники українською не менше, ніж іноземною. Телевізор за 4 роки на 90% заговорить українською. 

"І важливе: закон про медіа відповідає європейській директиві, де свобода слова - один з головних принципів", - підсумував Ткаченко.

Як повідомляв УНІАН, 27 грудня 2019 року група народних депутатів зареєструвала у парламенті проект закону про медіа (№2693). Серед ініціаторів проекту закону – народний депутат від фракції «Слуга народу», голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Законопроект покликаний врегулювати відносини, пов'язані з розповсюдженням масової інформації, та визначає правові основи діяльності в Україні суб'єктів у сфері медіа, а також основи державного управління, регулювання і нагляду (контролю) у цій сфері.

17 січня комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту прийняти в першому читанні цей проект закону.

Під час засідання комітету був представлений і альтернативний законопроект про медіа в Україні (№2693-1). У результаті обговорення члени комітету проголосували за рішення рекомендувати ВР прийняти в першому читанні основний законопроект – №2693.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter