Хочу запропонувати ще кілька кроків, які дозволять краще захистити незаможних. Ми більше ніколи не будемо дотувати заміські палаци такими ж цінами на газ і електрику такими ж цінами, як сільські мазанки! І спростити і збільшити субсидії в першу чергу для мешканців села, які живуть в приватних сільських будинках. Я збираюся внести проект закону про повне розкриття інформації про формування тарифів. Немає нам там чого ховати. Ця інформація абсолютно доступна і має бути зрозуміла і прозора для кожного.
Вимагаю до початку опалювального сезону зробити актуалізацію норм споживання тепла для будинків без приладів обліку теплової енергії. Для таких будинків слід зробити перерахунок, виходячи з фактичної тривалості та температури попереднього опалювального сезону. За попередніми розрахунками, це дозволить перенести від 10 до 15% від вже сплачених коштів за тепло на минулу зиму як аванс на наступний рік. Це справедливо, це чесно і ми маємо це робити. Це – реальний план захисту людей в умовах важкої, обумовленої, в тому числі і меморандумом з МВФ, тарифної реформи.
З мого боку було б украй безвідповідальним вдаватися до різноманітних радикально-популістських кроків, які зазвичай традиційно пояснюються любов’ю до Батьківщини та народу, а в результаті кінцевими наслідками найсильніше б’ють в першу чергу саме по простих людях.
Декомунізація, коли вже на те пішло, – це не лише пам’ятники зносити. Комунізм треба, насамперед, вивітрювати з голови. Але я, на жаль, і в цій залі бачу чимало охочих перехопити у покійної вже сподіваюсь КПУ, лівацькі гасла.
***
Щодо політичних пріоритетів - ключовими є демократизація та децентралізація. Ми не просто зберегли Україну, під час війни ми зберегли її демократичною, хоча на обмеження прав і свобод мали повне моральне і, до речі, юридичне право у вигляді закону про воєнний стан. Але я, попри політичний тиск з усіх боків, попри те, що правовий режим воєнного стану надавав значно більше влади особисто мені, не міг на це піти. Я розумів, яким шоком і випробуванням його запровадження стане для моїх співвітчизників. Лише уявіть, що цей стан допускає і цензуру, і заборону діяльності партій, і обмеження на пересування по країні, і комендантську годину, і загальну мобілізацію, і конфіскацію майна та грошей на потреби оборони.
Ми плекаємо демократію тому, що ми в неї віримо, тому що вона є нашою цінністю. Україна може існувати лише як демократія, інакше нас не буде, бо авторитарна Україна залишиться без підтримки світу, втратить одну з ключових відмінностей від Росії і стане, врешті-решт, її здобиччю.
Тому я й залишаюся на платформі парламентсько-президентської республіки, і стану першим Президентом, який не збирає повноваження під себе, а ділиться ними з громадами в рамках стратегічного курсу на децентралізацію.
Вже з початку 2015 року ми зміцнили фінансову базу місцевого самоврядування. Бюджети міст зросли в середньому на 30% вже, і ці гроші у вільному доступі, а не так, як колись, коли їх треба було зубами вигризати з Держказначейства.
Сподіваюся, що Конституційна комісія ось-ось завершить проект змін до Основного закону в частині децентралізації, а ви, шановні народні депутати, вже на поточній сесії направите ці зміни до Конституційного Суду, щоб восени їх ухвалити вже остаточно. Таким я бачу календар цієї реформи.
Принципової ваги зауваження. Децентралізація нічого спільного не має з федералізацією. Україна була, є і буде унітарною державою! І є коло питань, яких децентралізація не торкнеться жодним чином, де навпаки – роль центру збільшиться. Це стосується оборони, національної безпеки, зовнішньої політики та боротьби з корупцією, дотримання законності, прав та свобод громадян, територіальної цілісності України.
Відтак, децентралізація може стати реальністю вже після осінніх виборів органів місцевої влади та місцевого самоврядування. Дивно, що й досі є люди, які вважають припустимим відтермінування виборів. В нашій історії таке вже траплялося, але я вам гарантую – більше не повториться. Раніше – будь-ласка, пізніше - зась. Ви в Європі та світі такого не побачите. Дата голосування визначена чинною Конституцією, тут все гранично ясно. Єдине, чого я чекаю від вас, мої дороги партнери, дорога Верховна Рада, – це нового закону про місцеві вибори з відкритими списками.
Мене питають, чи свідомий я тих ризиків, які несуть місцеві вибори? Звичайно, свідомий. В одних регіонах Москва планує штучно запліднювати проросійські проекти, в інших – навпаки, стимулювати так звані крайні праві українські, щоб в Європі сахалися від нібито нацизму в Україні. Плани - неоригінальні. Рік тому вони сподівалися, що спрацюють, тепер же, коли ми відродили українські спецслужби, ці задуми приречені. Будемо рішуче класти край спробам втручання у виборчий процес з боку зовнішніх сил. Час, коли відбуватимуться вибори, – це золота українська осінь, а не кривава «русская весна».
***
В новій Стратегії національної безпеки головною загрозою нацбезпеці названо агресію Росії в усіх її формах, спрямовану на виснаження української економіки, підрив суспільно-політичної стабільності «з метою знищення держави Україна і захоплення її території». Ця загроза – як той гострий дамоклів меч, що звисає над головою на кінській волосині. В таких умовах, це очевидно, житиме – на жаль, ми мусимо констатувати - ще не одне покоління українців.
Не спромігшись взяти приступом ззовні, ворог буде намагатися підточувати нас зсередини. Всі якось підзабули, що хрестовий похід проти України починався з економічної агресії: газового шантажу та тотального витіснення українських товарів з російського ринку. В річному вимірі торгівля впала втричі. Це безпрецедентний рівень падіння. Де-факто, крім реальної агресії і війни справжньої, була додана потужна економічна війна. Російська агресія, виснажуючи українську економіку, б’є по рівню життя українців. А ворог не приховує своїх планів конвертувати незадоволення втомлених та виснажених українців в дестабілізацію ситуації в нашій країні. Хіба не показово, що про «третій київський Майдан» перш за все говорять у Москві?!
У той же час зберігається і колосальна загроза поновлення широкомасштабних бойових дій з боку російських терористичних угруповань. Зараз на території України знаходяться 14 російських батальйонно-тактичних груп чисельністю понад 9 тис. військовослужбовців. Концентрація російських військових поблизу державного кордону – в півтора рази більша, ніж рік тому. Так званий «Росвоєнторг» продовжує регулярно поставляти не лише боєприпаси, продукти харчування, речове майно і паливо, але й найновітніші озброєння і найсучаснішу військову техніку. Рік тому в Москві обіцяли «захистити» російськомовний Донбас, а насправді перетворили його на випробувальний військовий полігон для потреб російської армії і випробування проводять на живих українцях.
Рушниця, яка висить на стіні, рано чи пізно вистрілює. Це правило стосується не лише звичайного театру, але й театру воєнних дій. А з урахуванням добре відомого топографічного кретинізму російських військових «заблукати» вони можуть в будь-який момент. Так як це сталося буквально вчора біля Мар'їнки. Що показово –біля Мар'їнки напад відбувся рівно о четвертій годині ранку – це така історична паралель! І вчора українські Збройні Сили дали адекватну відповідь: ми попередили міжнародних партнерів, повернули з лінії відведення артилерію, де вона знаходиться згідно Мінських угод, і відбили атаку російської солдатні. Відбили, незважаючи на те, що «диванна сотня» вже почала друкувати, що нас оточили, все пропало, кінець і ми втекли. На кого ви працюєте – ці авторитетні фейсбукові та інтернетні видання? Думаю, на тих, хто одразу же зробив спробу скликати позачергове засідання Ради федерації Росії з порядком денним таким самим, який ми бачили минулого року – про надання дозволу на використання Збройних Сил РФ на території України. Хочу їх заспокоїти – без будь-якого дозволу, абсолютно брутально порушивши базові принципи міжнародного права, Росія цинічно та публічно свої війська на території України вже використовує. І зупинили їх лише міць Збройних Сил України та міжнародна солідарність, яка рішучо засудила вчорашні порушення Мінських домовленостей.
У зв'язку із перманентною загрозою розгортання Росією повномасштабної війни проти України, забезпечення обороноздатності держави надовго залишиться нашим ключовим пріоритетом. Як би не було важко, в бюджеті на 2016 рік ми знову підемо на збільшення видатків на оборону. Бо по-іншому ми країну не захистимо. Чому ми вимушені це робити? Бо сьогодні Україна воює, як би там не було часто-густо, зі зброєю ХХ століття проти росіян, які озброєні зброєю ХХІ століття. І наше надзавдання – переозброїти нашу армію, бо бойовий дух і досвід найкращі українські Збройні Сили вже мають.
Розпочато і продовжиться відновлення вищого командного складу Збройних Сил, підвищуючи в званнях і просуваючи на вищі посади тих командирів нижчої і середньої ланки, здібності яких найкраще проявилися під час війни.
Від латання дір та ремонтування старої техніки ми поступово переходимо до модернізації, розробки, удосконалення та випуску нових видів зброї та військової техніки. Розвиток ВПК, в свою чергу, має дати технологічний поштовх для всієї економіки.
Різниця з супротивником у ресурсах та потенціалі не повинна зменшувати нашу віру в перемогу. Не забуваймо: Давид здолав набагато дужчого Голіафа. Це саме буде з Україною.
Хочу нагадати, що війна – це не наш вибір. Мій мирний план, озвучений рік тому в цій залі, ліг в основу Мінських угод, котрі за безальтернативну основу для врегулювання прийняті всім світом – схвалені Генеральною Асамблеєю та Радбезом ООН, схвалені всім світом - і якби це цинічно не звучало, в тому числі й Росією.
План цей дуже добре відомий, не бачу підстав зайвий раз його переказувати. Хотів би ще раз наголосити на трьох ключових його складових: виведенні російських військ, зброї і техніки з території України, встановленні українського контролю над кордоном і проведенні виборів згідно стандартів ОБСЄ та Європи, згідно українського законодавства для того, щоб ми мали справу зі справжніми представниками Донбасу, а не ватажками терористів.
Впевнений, що вибори відкриють політичний діалог із законно обраними представниками Донбасу, дозволять зупинити спричинену винятково російською окупацією гуманітарну катастрофу, розпочати повоєнну реконструкцію зруйнованої бойовиками інфраструктури. Громадян України, які є на тимчасово окупованих територіях, я розглядаю як українських полонених, захоплених загарбниками.
В цьому Донбасу, як невід’ємній частині України, готові допомагати не лише ми, а й всі наші закордонні друзі. Але вкладати гроші у відновлення інфраструктури вони стануть лише тоді, коли переконаються, що все відбудоване сьогодні не буде зруйноване повномасштабним російським вторгненням завтра.
Донбас вже забув би про ту війну, як про страшний сон, якби в Москві миру хотіли б так само, як в Києві!
Ми прагнемо й готові хоч сьогодні відновити всі економічні зв'язки з тимчасово окупованими районами Донеччини та Луганщини, зняти всі внутрішні бар'єри і обмеження на шляху людей і товарів. Але за умови, що ми відновлюємо контроль над зовнішнім кордоном, як це передбачено Мінськими угодами. А якщо ні, то нема чого нарікати на жорсткий контроль по лінії зіткнення.
Наразі ж українські гуманітарні вантажі та пенсії, які отримують ті, хто зареєструвався на вільній від терористів території – максимум допустимо. Утримувати й дотувати вбивць-бойовиків, допомагати триматися на плаву бандитам Київ не буде.
Було б безвідповідально і перед усієї Україною, і перед мешканцями окупованих територій власними ж силами пролонгувати владу кримінально-терористичного режиму. До відчутного прогресу у виконанні Мінських угод рівень економічних зв’язків залишиться на поточному рівні.
***
Дорогі співвітчизники!
Говорячи про війну і мир, не можу не поділитися, що для мене особисто було найважчим в першому році мого президентства. Біль, пережити який не побажав би навіть найлютішому своєму ворогові. Понад 1 700 українських воїнів-героїв і більше 6 400 мирних громадян… У військовій статистиці це називається «безповоротними втратами», а в серці – це тисячі рубців. Іноді мені здається, неначе кожна душа на шляху у небесний вирій пролетіла через мій кабінет, і з кожною я поговорив.
Війна приходить лише у супроводі смерті. Там де смерть, не всюди від війни, а от де війна – смерть з нею в парі, в тандемі – тандем є таким модним словом в Росії.
Прошу вшанувати хвилиною мовчання пам’ять всіх і кожного, хто загинув внаслідок російської агресії проти України. Ніколи не забуду і ніколи не прощу!
Було б дивним, якби, говорячи про загрози безпеці Україні, я обійшов би питання НАТО. Російська агресія завдала дошкульного удару по міфам радянської пропаганди. І сьогодні, згідно опитувань громадської думки, кількість прихильників вступу до НАТО вперше в історії України перевищує кількість противників.
У загальнонаціональному масштабі ми б легко виграли референдум про вступ, та тут після коми об’єктивно виникає кілька «але». Внутрішнє: це чи не єдине питання, в якому все ще залишаються суттєві розбіжності між регіонами. І зовнішнє: багато хто з наших друзів і партнерів на Заході не дуже вітає такі швидкі і фундаментальні зміни в громадській думці і не схильні прямо зараз відкривати нам двері до НАТО – реальні, а не ті що на папері. Це правда, яку я маю, нарешті, без дипломатичних вивертів прямим текстом сказати країні. Ми з вами, шановні народні депутати, в цьому питанні не збираємося жодним чином озиратися на Москву – ми будемо виходити виключно з позиції українського народу, але й ігнорувати думку наших партнерів буде дуже непросто.
Тим не менше ми будемо дуже жорстко відстоювати наші інтереси. Минулого року із закону про засади зовнішньої і внутрішньої політики прибрали пункт про позаблоковий статус України. Минулого місяця, як я вже казав, ухвалено Стратегію національної безпеки України. Вона ставить за мету членство в НАТО, а орієнтація на стандарти Альянсу проходить червоною ниткою через увесь документ. Все, що ми збираємося робити в сфері безпеки, буде уніфіковане під натівські стандарти.
Наше завдання – повне досягнення всіх необхідних для вступу критеріїв, і вони, до речі, значною мірою співпадають з критеріями членства в ЄС.
Право ж приймати остаточне рішення у цій чутливій і надзвичайно важливій сфері належить винятково, наголошую, українському народові. На референдумі. Але не дозволю цим питанням розхитувати країну, бо зараз єдність країни для нас – понад усе. І трохи якось ніяково, коли одні й ті ж люди третьому президентові вставляли палки в колеса навіть в отриманні ПДЧ, а п'ятому «нічтоже сумняшеся» дорікають, що Україна й досі не є членом НАТО. Дуже дивна трансформація.
***
Дорогі співвітчизники і шановні народні депутати!
Наприкінці – стисле резюме наших найголовніших завдань на рік. Продовжити деолігархізацію, дерегуляцію і децентралізацію. Розпочати демонополізацію. Завершити створення ефективної інфраструктури для боротьби з корупцією і перейти в тотальний спільний наступ на неї. Почати очищення суддівської касти.
Забезпечити з початку 2016 року відновлення економічного зростання, для чого завершити санацію банківської системи і провести податкову реформу. Зберегти, до речі, єдиний податок для малого та середнього бізнесу.
Особливу увагу приділити аграрній галузі як такій, що є однією з основ конкурентоспроможності країни на світових ринках.
Вже в цьому році – розпочати індексацію зарплат і пенсій. Відшліфувати до досконалості систему адресних субсидій для тих громадян, кому не по кишені нові тарифи.
Запустити, нарешті, реформу системи охорони здоров'я; досить тут ховати голову в пісок і дурити людей байками про безкоштовну медицину.
І далі нарощувати витрати на зміцнення обороноздатності. Військовим – бути готовим як до відновлення наступу ворога на Донбасі, так і до повномасштабного вторгнення по всьому периметру кордону з РФ. Ми маємо бути реально готовими до цього. Дипломатам – унеможливити обидва цих сценарії, зміцнювати міжнародну коаліцію на підтримку України. До врегулювання ситуації на Донбасі та повернення Криму не допустити зняття санкцій проти агресора.
У 2016 році – отримати безвізовий режим з ЄС. Це, шановні народні депутати, наше з вами спільне завдання і спільна відповідальність!
Маю намір підтримати програму Go Global, яка визначає вивчення англійської мови одним з пріоритетів стратегії розвитку. Україна сьогодні у глобальному рейтингу залишається серед країн з найнижчим рівнем володіння англійською, що є природним бар'єром для українців для переорієнтації на західні цінності та стандарти. Це обмежує наш доступ до наукових досліджень, які на 80% публікуються in English. 55% web-сторінок також написані англійською. Програма стосується не лише молоді. Володіння англійською стане ключовим критерієм при прийомі на державну службу. Україна живе зараз в сторіччях української мови. 2016 рік буде оголошено роком англійської мови в Україні. Але пріоритет української мови залишається беззаперечним.
Закликаю, – ні, наполягаю на ухваленні остаточного рішення про скасування депутатської недоторканності та обмеження недоторканності суддівської. Прошу продовжити той добрий тренд, який ви продемонстрували вчора, але недостатній. Каста недоторканих має бути ліквідована!
Проміжні результати наступного етапу спільної роботи ми підведемо восени. Під мікроскопом буде розглянуто діяльність кожного міністра. Здійснювати переформатування Кабінету Міністрів – це не є мої повноваження. Я не знімаю і не призначаю урядовців та міністрів. Але якщо цього не зробить сама коаліція, кадрових змін може зажадати суспільство. Але моя принципова позиція: зміни в Уряді мають відбуватися лише за умови збереження чинної коаліції і збереження єдності коаліції. В свою чергу, єдність коаліції не має перероджуватися в кругову поруку.
***
Насамкінець дозвольте звернути увагу на маленьку, але показову деталь. Аналітичні матеріали від Національного інституту стратегічних досліджень вперше роздані вам не у вигляді паперових гросбухів, а на компактних флешках. Це не лише свідчить про стурбованість екологічними проблемами, але й символізує перехід до електронного урядування.
Цю програму я визначив як одну із найголовніших на наступні роки. Електронний документообіг, електронні сервіси та адміністративні послуги, електронні тендерні закупівлі, електронні звернення і петиції, цифрові підписи, максимально широкий доступ громадян до баз даних і державних реєстрів – це неначе ключ, який дає нові можливості в боротьбі з бюрократією та корупцією. Тому й спротив цій реформі, який чиниться консервативно-ретроградними силами, – колосальний. Але – марний.
Всі, хто протидіє реформам і перешкоджає Україні стати успішною, а саме: олігархія, корумпована бюрократія, країна-агресор та її нечисленна п'ята колона, яку ворог намагається підживлювати в Україні, – програють.
За останній рік я ще раз переконався: ми, українці, – унікальний героїчний народ, зі звитягою і силою духу якого мало хто в світі може зрівнятися.
Я схиляюсь перед моїм рідним українським народом. Перед тою силою, витримкою і мудрістю, яку продемонстрували й демонструють українці.
Дорогий український народе, я дякую вам за це.
Дякую вам – дорогі співвітчизники!
Наша країна заслуговує на успіх. І так буде!
Слава Україні!
