Цьогорічні місцеві вибори мають набагато більшу вагу ніж у попередні роки. За електорат воюють усіма можливими і неможливими методами.

Не секрет, що Донбас у електоральному сенсі дійсно має багато мінусів, і головний з них полягає в тому, що люди звикли приймати рішення за наказами керівництва. А, зважаючи, що в економічному плані, Схід України завжди був більше прив'язаний до Росії, зараз завантаження орієнтованих на РФ заводів не перевищує 20-30%, і вони знаходяться на межі «життя і смерті», природно, що це впливає на людей, які або не отримують зарплату, або отримують її в меншому розмірі. Як наслідок – у більшості фактично атрофувалася потреба бути ініціативними і залучатися до самого процесу вибору.

Більше того, серед людей спостерігається звичайна апатія: 50% електорату просто не хоче йти на ці вибори.

Тому, незважаючи на те, що виборча кампанія 2015 давно стартувала, і на округах вже повинні агітувати активні громадяни - і за себе, і за свої партії – на жаль, таких людей, не прив'язаних до якихось конкретних заводів і підприємств, практично немає. Хоча саме вони мали б стати лідерами думок, до яких будуть прислухатися інші. Вони повинні були побудувати свою особисту громадянську позицію так, щоб інші повірили і пішли за ними.

На мій погляд, знадобиться не один рік, щоб такі лідери - нова політична еліта - нарешті з'явилися на Донбасі. Безумовно, події останніх двох років дали поштовх до появи нових обличь, але факт залишається фактом - поки вони або в тіні більш профінансованих суперників, або їм банально не вистачає професіоналізму проявити себе настільки, щоб зацікавити людей.

От і виходить, що ці місцеві вибори пройдуть не зовсім так, як би хотілося, бо концептуально наче все добре, а на ділі ми маємо не зовсім підготовлені ґрунт та середовище для перемоги якісно нових сил.

Крім того, все літо не вщухали дискусії проводити чи не проводити вибори на підконтрольних Україні територіях Донбасу. З одного боку, зрозуміло, що існує проблема відсутності готовності та бажання у електорального середовища провести вибори і отримати дійсно демократичні та конкурентні результати. З іншого боку, ми маємо відсутність реальних лідерів у регіоні, яким, в принципі, нізвідки було взятися за такий короткий проміжок часу. Також не останнє місце займає і питання безпеки проведення виборів, яке сьогодні стоїть більш ніж актуально. Безумовно, його треба пропрацювати до дрібниць.

Втім, хочу нагадати всім противникам виборів на неокупованому Донбасі, що, наприклад, в Краматорську в місцевій раді досі залишається група під назвою «Об'єднаний Краматорськ», яка складається з прихильників ОппоБлоку. І ряд депутатів цієї групи прикладає всі зусилля, щоб місто, яке несе в собі, по суті, функцію регіонального центру, не розвивалося, і реформи тут не проводилися взагалі. Наприклад, коли у поточному році було знайдено трохи грошей на ремонт доріг, представники проОппоБлоківської групи в місцевій раді почали гальмувати виконком, вимагаючи узгодження з ними цих витрат, що зовсім не обов'язково. Це було зроблено для того, щоб взагалі не ремонтувати дороги. Або торік, коли Краматорськ став учасником програми «Сталого розвитку» USID, краматорський виконком більше року не приймав рішення щодо цієї програми, бо 16 депутатів міськради з «Об'єднаного Краматорська» просто його блокували.

На жаль, така доля чекає всі важливі для міста рішення - саботувати, щоб на виборах заявити про нездатність влади зробити хоч щось хороше за два роки.

Найгірше у цій ситуації те, що електорат готовий чути таку критику влади. І це істотно вплине на результати виборів. Тому сьогодні потрібно багато сил і дійсно добрі справи для людей, щоб перелаштувати їх на конструктив.

Бо, навіть не беручи до уваги зовсім неадекватну поведінку деяких політичних сил, потрібно все ж визнати, що більшість українців не до кінця розуміють суть тих змін до Конституції, за які проголосував парламент. Так само їх не розуміють і ті люди, які сьогодні знаходяться на неокупованих територіях Донбасу. Не розуміють ні те, наскільки вони масштабні і які їх наслідки, ні те, як вони вплинуть на життя жителів цих регіонів.

Сьогодні мало хто знає, що реформу децентралізації підтримали більшість політичних сил, представники місцевого самоврядування, Венеціанська комісія, усі ключові міжнародні партнери України - наші союзники в США і ЄС. І що провал цієї реформи означав би не лише колосальний ризик ескалації військових дій, але й розвал міжнародної коаліції на підтримку України.

Тому, з людьми потрібно розмовляти і їм варто пояснювати усіма можливими способами, що прийняті в першому читанні зміни до Конституції України не передбачають жодного особливого статусу Донбасу, а всього лише створюють можливість специфічного порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих адміністративно-територіальних одиницях Донецької та Луганської областей. Перш за все, ми маємо провести масштабну інформаційну кампанію серед населення України, в цілому, і на Донбасі, зокрема, яка дасть чіткі відповіді на усі питання та убезпечить від активних політичних маніпуляцій на цю тему.

Окремої уваги потребує і внесення змін до виборчого законодавства. Бо ніхто з людей не розуміє, що конкретно змінилося і за якими правилами буде проходити ця виборча кампанія. Поки ясно лише те, що створюється хороший ґрунт для політичної конкуренції. Питання в тому, чи є достойні уваги людей політичні сили на Донбасі, які б дійсно могли скласти таку конкуренцію вчергове «перефарбованим» «опозиціонерам» та їм подібним.

… Насправді, Донбас втомився від війни, смерті, невдалих реформ і колосального падіння рівня життя. Але і в Краматорську, і в інших прифронтових містах свою політичну позицію громада висловила в дні річниці звільнення від терористів своїх та в День незалежності, коли з патріотичною символікою в руках вийшла на вулиці і ще раз довела: Донбас – це Україна. Так, зараз мало хто розмірковує над тим, як пройдуть місцеві вибори наприкінці жовтня. Але все рівно люди розуміють – їм дали вибір.

Максим Ефімов, народний депутат України від Краматорська