Народний депутат України, екс-мер Києва Олександр ОМЕЛЬЧЕНКО пропонує активніше розвивати бджільництво для збільшення поставок меду до Європи, Японії та Китаю.
Про це О.ОМЕЛЬЧЕНКО завив в інтерв’ю, надрукованому сьогодні у газеті “Голос України” (№97 від 23 травня 2008 року).
"Бджільництвом в Україні треба займатися професійно. Воно має чудову кормову базу. У світі іншої такої нема. Мед собі й на експорт - вельми прибуткова річ. Україна здатна, за державної підтримки, забезпечити наших людей медом за вартістю цукру. А щодо експорту - Японія, Китай, Західна Європа зацікавлені в нашій продукції. Європа не братиме хіба що гречаний, він належить до так званих важких медів”, - сказав О.ОМЕЛЬЧЕНКО.
На його думку, держава не приділяє увагу цій галузі. “До всього потрібні голова й руки. Держава як слід не займається ні рибною галуззю, ні м’ясною, ні молочною. То куди вже до медозбору! Хоча державці все перелічене полюбляють у чистенькому вигляді, без хімії й генетичних збочень. Висновки робіть самі”, - додав він.
Відповідаючи на запитання, як нинішня Київська міська влада може допомогти пасічникам, О.ОМЕЛЬЧЕНКО сказав: “Нинішні міські керманичі можуть тільки вкусити бджолу. Якщо запідозрять, що вона від них щось приховала. Ото і все”.
Народний депутат повідомив, що займається бджільництвом з 1944-го року. “Наші батьки й старші брати визволили Україну, а ми пішли до школи. Треба було порати землю, звільняти від мін і снарядів. Тим займалися дорослі. Відроджувалося життя. Ми, діти, те усвідомлювали і прискорено опановували житейські премудрості. І пасічництво - теж. Старі діди вчили нас, дітей і підлітків. Добра була наука”, - розповів він.
За словами О.ОМЕЛЬЧЕНКА, цього року його бджоли перезимували “нівроку, як і годиться у доброго господаря”. При цьому він зауважив, що не знає подробиць про пасіку Президента України Віктора ЮЩЕНКА. “Не знаю. Його вуликів не рахував. Знаю тільки, що меду в нього нема. Пасічник - це стан душі і розуму, а не ремесло. А що пальці і пучки в пасічника стають з роками чутливими, як у лікаря, - то вже наслідок того стану душі й розуму. Людей можна, бодай на певний час, ввести в оману, бджіл - ні. Бо чимало людей таки ж прагнуть, не потрудившись, жити солодко, чи подачку отримати, чи вигіднющий гешефт провернути. Чи посади солодкогодувальної доскочити, щось кинувши заради того й іншим. У людей є навіть поняття - солодке життя. А бджілкам солодко від праці. То хіба таких істот обдуриш?”, - поцікавився народний депутат.
