Як передає власний кореспондент УНІАН, відповідне рішення було ухвалене в Люксембурзі.
Читайте такожПутін розповів про хід будівництва "загальнонаціонального проекту" – Керченського мосту
"Сьогоднішнім рішенням Загальний суд анулює заморожування активів, яке накладалося на них на період з 6 березня 2014 року по 5 березня 2015 року. Однак Загальний суд підтвердив заморожування коштів, введене в період з 6 березня 2015 року до 6 березня 2016 року", - йдеться в рішенні.
"агальний суд дійшов висновку, що заморожування активів трьох українців не відповідає критеріям внесення до (санкційного) списку і, отже, анулює запобіжні заходи за період з 6 березня 2014 року до 5 березня 2015 року", - йдеться у рішенні.
Щодо другого періоду - з 6 березня 2015 року до 6 березня 2016 року - Загальний суд вважає, що рішення ЄС про санкції виправдовує той факт, що дії, які класифікуються як розкрадання державних коштів, є порушенням закону.
Загальний суд також встановив, що Рада ЄС, щоб виправдати введення обмежувальних заходів проти екс-президента Віктора Януковича, його сина Олександра та Клюєва, керувалась листами від української влади від 10 жовтня 2014 р. і 30 грудня 2014 р.
"Ці листи містять звіт про прогрес у різних розслідуваннях щодо цих трьох громадян України і надають достатньо доказів того, що коли у березні 2015 року рішення про заморожування їхніх коштів було продовжено, ці особи були фігурантами кримінальних проваджень у зв'язку з незаконним привласненням державних коштів або активів", - наголосив суд.
За інформацією Deutsche Welle, у рішенні суду йдеться про те, що, заморожуючи рахунки Віктора Януковича, його сина Олександра і колишнього голови Адміністрації президента Андрія Клюєва, Брюссель спирався на недостатньо ґрунтовну фактичну базу. Річ у тім, що рішення Європейської Ради тоді ґрунтувалося виключно на листі за підписом генерального прокурора України Олега Махніцького, в якому вказувалося на існування підозр щодо Януковича і його оточення у розкраданні державного майна. Натомість, переконані європейські судді, для внесення до санкційного списку вказаних осіб необхідно було відштовхуватися від існування кримінальних справ з певною доказовою базою. Утім, на момент ухвалення санкцій жодних справ ще не існувало.
Проте скасування санкцій за 2014 рік не стало підставою для розмороження активів Януковича та інших позивачів. На сьогодні вже чинне рішення Ради ЄС про подовження санкцій від березня 2016 року. Суд постановив викреслити позивачів лише зі списку 2014 року. Санкції ЄС щороку подовжуються окремим юридичним актом. Рішення від 2016 про подовження санкцій колишній український президент, його син і Андрій Клюєв вже оскаржили кілька місяців тому. Утім, рішення за цим позовом очікується не раніше другої половини наступного року.
Як повідомляв УНІАН, у червні Україна подала апеляційні скарги на процедурні ухвали Загального суду ЄС у справах за позовами родини Януковича. Раніше суд скасував санкції проти загиблого молодшого сина екс-президента - Віктора.
У відповідь на кризу в Україні, яка почалася наприкінці 2013 року, Рада ЄС 5 березня 2014 року ухвалила рішення заморозити активи деяких осіб, які підозрювалися у розкраданні державних коштів. 5 березня 2015 року ці особи були вказані у санкційному списку як "особи, які є суб’єктами кримінальної справи в Україні з розслідування злочинів, пов’язаних з розтратою українських державних коштів та їх незаконного переказу за межі України". 6 березня 2015 року список був продовжений ще на один рік. Причиною продовження стало те, що чоловіки були суб’єктами кримінальної справи за розкрадання державних коштів.
