Ймовірність того, що Російська Федерація визнає висунуті проти неї поляками звинувачення у Смоленській трагедії, надзвичайно мала. Це не притаманно стилю пана Путіна: російському плебсу завжди подається будь-яка інформація так, що сам він завжди всіх переграє.

Загалом, сьогодні, надзвичайно складні відносини між Москвою та Варшавою. Перш за все, це пов’язано з подіями в Україні — окупацією Криму та війною на Донбасі. Оскільки Польща чудово розуміє, що вона може бути наступною у черзі: якщо не втримається Україна в боротьбі з агресією Москви, то кордон з агресивною Росією наблизиться саме до Польщі. І, звичайно, це вимагатиме величезних ресурсів від Польщі, щоб постійно підтримувати хоча б задовільний стан безпеки своєї країни та громадян. Для польського керівництва дуже вигідно консолідувати суспільство довкола цієї загрози. Русофобські погляди притаманні польському етносу як такому, і для цього є цілком зрозумілі підстави. І це не вигадані речі, а цілком реальні. Наприклад, відомо, що були в історії Польщі розділи країни. А, крім того, відомі злочини, які радянська влада чинила проти польських громадян під час Другої світової війни та під час окупації в так званому Варшавському блоці.

Визнання звинувачень поляків на сьогодні не є можливим ні з точки зору внутрішньої російської політики, ні, тим більше, що це було політичне вбивство величезної кількості представників політичної еліти Польщі. 

З точки зору того, чи визнає ці звинувачення Польщі світова спільнота, і чи буде це якимось чином допомагати полякам — або вимагати компенсації від Росії, або вимагати притягнення до відповідальності винних - тут слід зачекати і подивитися, як розвиватиметься справа зі збитим над територією Донбасу малайзійським «Боїнгом». Насправді, ці дві історії надзвичайно схожі. Адже спочатку в трагедії з малайзійським «Боїнгом» Кремль звинувачував Україну, але колись точно буде доведено, що це зробили росіяни, це робилися з їхнього відома. І виявлять не тільки те, що установка «Бук», з якої було збито літак, перетинала російсько-український кордон, але й імена тих, хто дав безпосередній наказ стріляти по літаку… І от на цьому тлі історія зі Смоленською катастрофою може отримати додатковий імпульс для того, щоб бути розслідуваною.

Таким чином, визнання звинувачень поляків на сьогодні не є можливим ні з точки зору внутрішньої російської політики, ні, тим більше, що це було політичне вбивство величезної кількості представників політичної еліти Польщі. Нинішня російська влада цього просто не може зробити. Для Путіна немає жодних умов для визнання своїх помилок. Тим більше, це не просто помилки, а злочини проти окремих громадян, проти окремих держав і проти людяності.

Можливо, колись, через 50 або 100 років, історична справедливість буде встановлена.

Олександр Хара, директор департаменту міжнародних багатосторонніх відносин Фонду «Майдан закордонних справ»