Шеремет загинув у центрі Києва вранці 20 липня 2016 року / УНІАН

Через рік після вбивства журналіста Павла Шеремета українські правоохоронні органи не надали жодних доказів можливого "російського сліду" у цьому злочині, хоча раніше про це неодноразово заявляли.

Як передає кореспондент УНІАН, про це сьогодні заявив виконавчий директор Комітету захисту журналістів (CPJ) Джоел Саймон, представляючи звіт комітету щодо розслідування вбивства Шеремета.

"Минув майже рік після вбивства Павла Шеремета, проте Україна досі не надала жодних доказів, які підтверджували б заяву про причетність Росії... Ми просили докази теорії про "російський слід", але влада не змогла їх надати... У нас немає доказів через рік після злочину", - сказав Саймон, відповідаючи на запитання журналістів.

Відео дня

У свою чергу координатор програм CPJ у Європі та Центральній Азії Ніна Огнянова додала: "Думаю, що всі можливі мотиви цього злочину повинні розслідуватися. Але існує тенденція, щоби розслідування зосередилося на "російському сліді".

Читайте такожПорошенко: правоохоронні органи повинні публічно звітувати про результати слідства у справі Шеремета

Як передає кореспондент УНІАН, про це йдеться у звіті CPJ, який було оприлюднено сьогодні на брифінгу в Києві.

Також Комітет рекомендує Генеральній прокуратурі України, Службі безпеки України, Міністерству внутрішніх справ, Національній поліції відновити слідство у справі про вбивство Шеремета шляхом перевірки ще не вивчених версій, допитів свідків, які не спілкувалися зі слідчими, опитувань колег та аналізу його журналістської діяльності.

Також в організації радять відслідкувати та затримати потенційних підозрюваних і ретельно перевірити результати будь-яких паралельних, незалежних розслідувань у справі про вбивство.

Читайте такожУ поліції не можуть назвати прізвище особи, яка вчинила вбивство Шеремета

Крім того, Комітет рекомендує усунути можливість упередженості слідства шляхом призначення незалежних фахівців для проведення розслідування, вимагати регулярних звітів про хід слідства та їхнього оприлюднення; регулярно спілкуватися зі ЗМІ та належним чином реагувати на запити про інтерв’ю щодо розслідування вбивства.

Рекомендується надати родині Шеремета та його юридичним представникам доступ до матеріалів слідства. Водночас Комітет запропонував президенту України Петру Порошенку задіяти достатні ресурси наявні в його адміністрації для притягнення до відповідальності винуватців вбивства, вимагати регулярних звітів про хід слідства від відповідних відомств та проінструктувати їх про оприлюднення цих звітів.

Також у комітеті радять Порошенку розглянути можливість запрошення незалежних міжнародних слідчих, як для розслідування вбивства, так і задля ретельного вивчення кожного мотиву вбивства.

Президенту рекомендують покласти відповідальність на державних посадових осіб за заохочення дій проти преси або неспроможність розслідувати такі випадки.

Водночас Комітет вказує на те, що Російська Федерація та Білорусь, де працював Шеремет, мають всіляко співпрацювати зі слідством у справі та сприяти допущенню українських слідчих до будь-яких матеріалів, що мають стосунок до цієї справи у названих країнах.

Крім того, у Комітеті вказують на необхідність порушення представниками Європейського Союзу питання про справу Шеремета у двосторонніх обговореннях з українською владою до остаточного розслідування цього злочину.

Як повідомляв УНІАН, Шеремет загинув у центрі Києва вранці 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля. Поліція кваліфікувала злочин за 2 ч. п. 5 ст. 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб).

Генеральний прокурор Юрій Луценко назвав основною версією вбивства Шеремета помсту за його професійну діяльність.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков не виключив, що до вбивства Шеремета може бути причетна Росія.

21 червня у поліції повідомили, що у справі щодо вбивства Шеремета допитано понад 3 тисячі осіб. За даними поліції, відпрацьовується ряд версій щодо мотивів скоєння злочину, “а саме: професійна діяльність потерпілого за межами України та в Україні; дестабілізації ситуації в державі; конфліктні ситуації в особистому житті потерпілого: родинні та інтимні стосунки, ситуативні конфлікти на побутовому рівні, комерційного та фінансового характеру; помилка в об’єкті злочину, у тому числі готування вбивства власника видання “Української правди” Олени Притули”. У ході слідства до 14 країн світу надіслано клопотання про надання міжнародної правової допомоги, у ході виконання яких правоохоронними органами в межах компетенції проводяться необхідні процесуальні дії.