Вівторок,
24 жовтня 2017
Наші спільноти

ПАРЄ винесла рішення щодо скандального закону про освіту в Україні: рекомендують переглянути

За відповідну резолюцію проголосували 82 делегати, утримались 17, проти 11.

УНИАН
Перед голосуванням до проекту резолюції було внесено багато поправок / УНІАН

У Парламентській асамблеї Ради Європи ухвалили резолюцію з рекомендаціями Україні щодо закону про освіту в частині мов національних меншин.

За відповідну резолюцію проголосували 82 делегати, утримались 17, проти 11.

Перед голосуванням до проекту резолюції було внесено багато поправок. Пропозиції щодо поправок не були опубліковані перед голосуванням. Не всі поправки під час дебатів були чітко озвучені. 

У резолюції йдеться, що ПАРЄ стурбована новим освітнім законом в Україні. Члени асамблеї звернули увагу на те, що деякі сусідні країни стверджували, що цей закон порушує права національних меншин і породжує чутливі юридичні питання щодо відповідності українській правовій системі. У цьому зв’язку асамблея відзначає, що українська влада направила текст освітнього закону на експертизу до Комісії Ради Європи “За демократію через право” (Венеціанська комісія), яка має бути оприлюднена до кінця 2017 року, проте “асамблея висловлює незадоволення, що цей крок був зроблений після прийняття освітнього закону”.

“Асамблея вважає передчасним займати визначену позицію щодо будь-яких правових питань. Однак асамблея переконана, що важливо виконати зобов’язання, які ґрунтуються на Європейській конвенції з прав людини, Рамковій конвенції про захист національних меншин, Європейській хартії регіональних мов, а також сприяти відновленню конструктивного діалогу між різними занепокоєними сторонами. У цьому відношенні три взаємопов’язаних принципи мають служити орієнтиром для зацікавлених сторін з метою досягнення більш узгоджених домовленостей”, - йдеться у резолюції. 

При цьому наголошується, що перший такий принцип - знання державної мови - є фактором соціальної згуртованості та інтеграції, держави мають законне право на сприяння вивченню державної мови і вимогу, аби державна мова була мовою в освіті для усіх громадян.  

Другий принцип наводиться з Рамкової конвенції про захист національних меншин, де сказано, що “мова є одним з найважливіших компонентів індивідуальної та колективної ідентичності”, тому “для багатьох осіб, які належать до національних меншин, мова є одним з головних факторів самобутності меншини та ідентифікації”. 

У цьому зв’язку в асамблеї наголосили, що “коли держава вживає заходів для розвитку офіційної мови, ці заходи мають одночасно відбуватися з кроками щодо захисту та сприяння мов національних меншин“. “Якщо цього не буде зроблено, результатом стане асиміляція, а не інтеграція”, - наголосили в ПАРЄ.

Третім принципом названа недискримінація. 

Члени ПАРЄ заявляють, що, відштовхуючись від цих трьох принципів, новий закон про освіту в Україні не видається таким, яким створюватиметься відповідний баланс між офіційною мовою і мовою національних меншин. “Зокрема новий закон спричиняє значне зменшення прав раніше визнаних національних меншин відносно їхньої власної мови в освіті”, - заявили у ПАРЄ.  

Доповідач ПАРЄ вважає нереалістичним трирічний період для перебудови системи освіти України

“Асамблея з цієї причини рекомендує українській владі переглянути питання мов меншин в освіті, беручи за основу гнучку модель двомовної освіти для всіх осіб, які належать до “корінних народів України” і “національних меншин”, щоб не було дискримінації. На практиці можливим орієнтиром може бути не менше 60% учбових програм українською мовою та до 40% - мовами національних меншин”, -  наголосили в ПАРЄ.

Також сказано, що у плануванні впровадження освітньої реформи необхідно уникнути поспішних змін, які можуть погіршити якість освіти учнів і студентів, які представляють національні меншини.   

Наголошується, що трирічний перехідний період застосування положень нового закону може бути занадто коротким. З цієї причини ПАРЄ наполегливо закликає українську владу запровадити гнучкість щодо тривалості процесу впровадження закону.

Як повідомляв УНІАН, 25 вересня президент України Петро Порошенко підписав закон «Про освіту», мовні положення якого (ст. 7 про мову освіти в Україні) викликали занепокоєння низки країн, зокрема Польщі, Румунії, Угорщини, Греції, Болгарії.

Новим законом в Україні вводиться 12-річна середня освіта, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова - українська.

Порошенко доручив Міністерству закордонних справ і Міністерству освіти та науки провести з приводу цього закону необхідні консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи.

28 вересня міністр закордонних справ України Павло Клімкін направив ст. 7 закону «Про освіту» на розгляд Венеціанської комісії. Її висновки щодо закону будуть готові до грудня.

9 жовтня за рішення провести 12 жовтня термінові дебати, що стосуються мовних положень ст. 7 закону «Про освіту» в Україні, проголосували 100 делегатів ПАРЄ зі 134 присутніх у залі. Проти проголосували 22, утрималися 12.

Нагадаємо, що члени Парламентської асамблеї Ради Європи, серед яких лідирують представники Румунії, під час дебатів у ПАРЄ жорстко розкритикували освітній закон

Теги: освіта мовами меншин, закон про освіту в Україні ПАРЄ

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Читайте також
Новини партнерів
loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку