Білборди та наліпки із написом «Не віримо», які з’явилися в найбільших містах України, працюють на шкоду кандидатам на пост Президента України. Про це в коментарях УНІАН заявили провідні українські політичні експерти.

Нова політична кампанія розпочалася одразу в декількох містах, зокрема в Києві, Одесі та Львові, у вигляді білбордів, наліпок та трафаретних написах на стінах. Політологи висловили свою думку з приводу того, хто розпочав подібну кампанію, проти кого вона спрямована та на який результат розраховують її замовники.

Як зауважив президент Центру соціальних досліджень “Софія” Андрій ЄРМОЛАЄВ, «сам слоган «Не віримо» пов’язаний з пропагандистською ідеєю зміни старих еліт і приходу нових. Питання «віри-невіри» – це питання загальної кризи іміджу політичних сил, яка останні кілька років є уособленням як влади, так і її опонентів. Тож, узагальнення бренду «не віримо» – спекуляція на загальних суспільних настроях”. При цьому експерт не виключив, що акція – замовлення тих політичних сил, які “хочуть використати президентські вибори для самоствердження, а потім будуть позиціонуватись на наступних парламентських виборах, як нова політична сила”.

Відео дня

Директор Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна Кость БОНДАРЕНКО вважає, що «потрібно дочекатися, хто буде стояти за цією акцією. Зараз є недовіра до багатьох політиків, це очевидно. Ця ініціатива може бути направлена на те, щоб більше людей голосували проти всіх або взагалі не йшли на вибори. Але кому особисто зараз це вигідно – не скажу. Треба почекати, доки з’явиться продовження».

Голова Київського центру політичних досліджень і технологій Михайло ПОГРЕБИНСЬКИЙ припускає, що цю політ акцію організували “ті люди, які вигадали кандидата “Противсіх”. Відбувається реалізація коштів, які були виділені під його проект”. На його думку, “це може бути вигідно маргіналам, які сподіваються, що зможуть знизити явку на вибори”. Однак М.ПОГРЕБИНСЬКИЙ переконаний, що “це точно не вигідно основним кандидатам на виборах, а також іншим учасникам цього процесу, наприклад, БОГОСЛОВСЬКІЙ. Якщо наступним кроком буде пропозиція не брати участь у виборах, це буде очікувано».

Як зауважив керівник Центру політичного аналізу "Пента" Володимир ФЕСЕНКО, “коли скоюють якусь політичну дію, навіть теракт, то зазвичай заявляють про те, хто це робить. Якщо це робиться анонімно – на це не варто звертати увагу. Це непорядно. Одне можна говорити впевнено: якщо хтось має на це гроші - це політична акція».

Соціальний психолог Олег ПОКАЛЬЧУК говорить, що «ця акція, очевидно, розрахована на два ходи. Скоро має з’явитися хтось, хто це робить. Швидше за все, ця ініціатива направлена проти тих політиків, які знаходяться при владі. Або це відмивання грошей через технологію, яка не діє, але тішить особисті амбіції кандидата, або – частина якогось нового проекту. Поки що рано казати – треба почекати наступного ходу кампанії».

Політолог Сергій ТАРАН вважає, що кампанія «Не віримо» може бути однією з найпоширеніших в Україні передвиборчих технологій, які спрямовані на пониження явки виборців. «Це може бути замовлення кандидатів в певних регіонах, де їхні конкуренти мають шанси отримати більшість голосів. З іншого боку, в Україні є розчарування з приводу багатьох політиків. Але навряд чи «не віримо» - ініціатива нових політиків. Очевидно, що це ініціатива конкурентів основних кандидатів», - сказав експерт.

Голова Інституту глобальних стратегій Вадим КАРАСЬОВ також говорить, що «навряд чи якийсь кандидат витрачав би свої гроші на подібну кампанію. Якби це були передвиборчі штаби, йшлося б про досягнення кандидатів. Вони б не писали «не віримо», а писали б - «вірте мені».

На думку В.КАРАСЬОВА, “це робота проти українського політикуму. Але тут не говорять, хто і проти кого виступає. Це небезпечна інтрига. Вона вигідна тому, хто хоче дискредитувати український політичний клас».