Про це газеті «Сегодня» повідомило «високопоставлене джерело в Кабміні».
Видання зазначає, що раніше один з народних депутатів Блоку Литвина повідомляв, що рішення щодо мовного закону лідер їх партії прийматиме за підсумками соціологічного вимірювання в його окрузі в Житомирській області. Можливо, результати показали, що підпис під законом Колесніченка-Ківалова на рейтинг популярності В. Литвина в окрузі не впливає або впливає несуттєво, пише газета.
Також джерело у фракції Партії регіонів повідомило «Сегодня», що призначена на 31 липня позачергова сесія може не відбутися, а саме на ній В. Литвину планували вибрати заміну.
Як повідомляв УНІАН, 3 липня Верховна Рада прийняла закон "Про засади державної мовної політики", що викликало хвилю протестів по всій Україні.
Прийнятий закон, який набере чинності в разі підписання Президентом України, дозволяє використовувати російську мову в офіційному діловодстві в регіонах, в яких не менше 10% жителів говорять цією мовою.
4 липня голова Верховної Ради України В.Литвин подав у відставку.
В.Литвин зазначив, що 3 липня на 14.30 його запросили на нараду до Президента України.
«Ці заходи закінчилися десь близько 20 години, і в цей же час, як сказав один народний депутат України, «ми розвели їх, як кошенят». Розвели, насамперед, мене. Але, за великим рахунком, розвели Україну, розвели народ. І я думаю, що плоди цього розведення ми ще пожинатимемо», - наголосив В.Литвин.
Він зазначив, що за таких обставин «прошу розглянути питання і прийняти рішення про мою відставку». Ці його слова зустріли аплодисментами присутні в ложі журналістів і помічників.
В.Литвин також звинуватив свого першого заступника Адама Мартинюка в тому, що він його «підставив» у питанні ухвалення мовного закону.
6 липня Верховна Рада України відмовилася включити до порядку денного питання про відставку В.Литвина з посади голови ВР.
Того ж дня В.Литвин заявив, що не підпише закон про засади державної мовної політики.
24 липня представник Президента у Верховній Раді, народний депутат Юрій Мірошниченко заявив, що позачергова сесія парламенту може відбутися 31 липня.
За його словами, позачергова сесія повинна відбутися не у зв'язку з політичною ситуацією, а пов'язана з необхідністю розглянути деякі закони соціально-економічного спрямування, проекти яких зараз готує уряд. Ю.Мірошниченко не уточнив, про які саме законопроекти йдеться.
25 липня заступник голови фракції «БЮТ-Батьківщина» Сергій Соболєв заявив, що представникам парламентської опозиції не повідомляють, які питання будуть винесені на позачергову сесію Верховної Ради. На його думку, позачергову сесію збирають тільки для відставки голови ВР Володимира Литвина і його заступника Миколи Томенка, а також для того, щоб змінити закон про Регламент ВР.
Він пояснив, що «за нинішнім Регламентом є унікальна норма – треба, щоб дві третини депутатів прийшли до виборчих урн і бюлетенями особисто проголосували. Це норма, яка дає можливість вибрати спікером ту людину, яка б влаштовувала і більшість, і опозицію».
Народний депутат переконаний, що парламентська більшість вирішила цю норму «терміново поміняти, сподіваючись, що вони передавлять ситуацію і їм вдасться обирати свою людину й надалі».
