Також розроблений проект концепції держпрограми щодо всебічного розвитку і функціонування української мови.
Як повідомляє «КоммерсантЪ–Украина», засідання відбулося у п'ятницю, 12 жовтня.
Згідно з поправками, які виявилися у розпорядженні "Ъ", українська мова наділяється небувалими правами, а частка її присутності в ефірі збільшується до 75%. При цьому ускладнюється процедура визнання мов нацменшостей регіональними - це допускається лише в тому разі, якщо її носіями є не менш як 30% жителів певної території.
Автори діючого закону вважають, що робоча група перевищила повноваження, розробивши абсолютно новий документ, який у разі його ухвалення може "призвести до громадянської війни".
Робочу групу з доопрацювання мовного закону було створено за дорученням Президента Віктора Януковича 8 серпня відразу після підписання резонансного закону, авторами якого є народні депутати Вадим Колесніченко і Сергій Ківалов (обидва - Партія регіонів). Робочу групу очолила віце-прем'єр - міністр охорони здоров'я Раїса Богатирьова. На першому засіданні, в серпні, група була розділена на дві підгрупи. Завданням однієї з них (під керівництвом першого Президента України Леоніда Кравчука) була розробка пропозицій щодо вдосконалення порядку застосування мов. Друга підгрупа, очолювана ректором Київського національного університету ім. Шевченка Леонідом Губерським, повинна була розробити концепцію держпрограми всебічного розвитку і функціонування української мови до 2015 року і розрахувати фінансування, необхідне для її реалізації.
Затверджені у п'ятницю зміни практично повністю змінюють суть мовного закону. Так, згідно з документом, за українською мовою зберігається статус державної. Її використання є обов'язковим у судо- і діловодстві, в діяльності органів державної влади, збройних сил, у сфері науки і освіти, рекламі. Встановлюється 75-відсоткова квота мовлення українською мовою для загальнонаціональних теле- і радіоканалів. Передачі і фільми, виготовлені іншими мовами, повинні бути дубльовані, озвучені або забезпечені субтитрами державною мовою.
На думку голови Держкомтелерадіо Олександра Курдиновича, з виконанням цієї норми не виникне проблем, оскільки вона є "поверненням до того, що діяло в Україні понад десять років", "але з погляду ринкових принципів формування контенту 75% - це завищена норма. Телеканалам і радіостанціям простіше формувати мовну пропорцію, виходячи з бізнес-інтересів".
До регіональних мов нова редакція зараховує білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, караїмську, кримськотатарську, кримчацьку, молдавську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську, російську, румунську, словацьку та угорську мови. Зазначається, що їм може бути надана держпідтримка, але лише в тому разі, якщо на конкретній території проживає не менше 30% носіїв такої мови.
Згідно з діючою редакцією закону визнання мови регіональною дозволено там, де кількість її носіїв становить не менш як 10%. Зібравши підписи як мінімум 30% членів територіальної громади, місцева рада звертається до обласної ради з проханням клопотати перед Верховною Радою про "підтримку або захист регіональної мови або мови нацменшин". Облрада протягом 30 днів звертається з таким клопотанням до ВР, яка "приймає закон про підтримку і захист регіональної мови або мови національної меншини в межах територіальної громади села, селища або міста". За умови надання статусу регіональної на певній території ця мова використовується паралельно з державною.
Президент Ради національних товариств Ілля Левітас вважає, що 30-відсоткова квота не захищає інтересів нацменшин: "За вже прийнятим законом 10% могли набрати на окремих територіях кримські татари, угорці, болгари, молдавани, румуни, росіяни. У разі ухвалення цих змін, окрім росіян, які проживають у деяких південних і східних регіонах, ніхто не зможе цього зробити".
В.Колесніченко, що також входив до складу робочої групи, вважає її діяльність провальною: "Вона була створена для внесення поправок до мого закону. А її члени, більшість з яких, м'яко кажучи, українофіли, із самого початку стали на шлях конфронтації і розробили абсолютно нову редакцію". В.Колесніченко назвав документ "гидотою" і заявив, що його ухвалення може "призвести до громадянської війни".
Після остаточного доопрацювання документ буде передано Р.Богатирьовій для звіту перед В.Януковичем.
Як зазначає видання, в серпні глава держави пообіцяв, що зміни до мовного закону Верховна Рада прийме у вересні, проте тепер вже зрозуміло, що вирішувати долю нової редакції буде новий склад парламенту.
Концепція державної програми всебічного розвитку і функціонування української мови, підготовлена підгрупою Л.Губерського, повинна забезпечити її повноцінне використання в різних сферах. Зокрема, для цього пропонується розробити нову редакцію правил українського правопису, створити центри і регулярні курси вивчення української мови для держслужбовців, військових та інших громадян країни, а також мігрантів. Крім того, розробники концепції пропонують повністю забезпечити навчальні заклади літературою і підручниками державною мовою, підготувати комплексний онлайн-курс з її вивчення, встановити надбавки до зарплати вчителям української мови і літератури і викладацькому складу молодшої школи, забезпечити підтримку книговидання українською і функціонування української мови у сфері кінематографії. Просувати українську мову будуть за допомогою соціальної реклами, а також концертів у південному і східному регіонах.
Окремим пунктом зазначається необхідність розробки "дієвих механізмів контролю над дотриманням мовного законодавства". Суть цих механізмів не розкривається.
Як пояснив "Ъ" член робочої групи, директор Інституту літератури ім. Шевченка Микола Жулинський, при складанні документа розробники спиралися на закон Французької республіки 1994 року про французьку мову, в якій передбачено відповідальність за порушення мовного закону, - від солідних штрафів до шести місяців тюремного ув’язнення.
Розроблено і порядок фінансування заходів щодо розвитку української мови - воно здійснюватиметься з державного і місцевого бюджетів. Зокрема, з держбюджету передбачається витратити 582 млн. 239 тис. грн: у 2013 році – більш як 168 млн. грн, у 2014 році – більш як 220 млн. грн, у 2015 році – більш як 192 млн. грн. З місцевих бюджетів на ці цілі пропонують виділити до 2015 року понад 1 млн. грн.
Як сказав Л.Губерський, концепція буде передана в Кабмін, де її розглянуть "якнайближчим часом без затримок".
