Про це в інтерв`ю газеті "Закон і бізнес" сказав голова Конституційного суду України В’ячеслав Овчаренко.
Зокрема, говорячи про своє ставлення до інституту конституційної скарги громадян до КС, він наголосив: "У цілому позитивне. Водночас я підтримую думку багатьох науковців, що це питання потребує ретельного вивчення. Ось ви в запитанні наголосили, що громадяни деяких європейських країн можуть звернутися до органу конституційної юрисдикції з питань конституційності законів. Приблизно таке ж уявлення про зміст і суть конституційної скарги має переважна більшість наших громадян та, на жаль, фахівців з конституційного права. При цьому поза увагою залишається досвід, наприклад, Італії, де громадянин може оскаржити дії будь-якого органу влади та його посадової особи, або Словацької Республіки, де можна оскаржити результати виборів".
Овчаренко зазначив, що на цей час право оскаржити в КС конституційність законів та інших правових актів мають п’ять суб’єктів: Президент, не менш як 45 народних депутатів, Верховний Суд, Уповноважений ВР з прав людини, Верховна рада АРК. За їх поданнями Суд розглянув понад 150 справ щодо відповідності Конституції законів та інших нормативно-правових актів та визнав неконституційними більш ніж 1000 їх положень.
"Чи є сенс додавати до цього переліку ще одного суб’єкта? Дійсно, пересічного громадянина непокоять питання конституційності законів чи його права та свободи частіше порушуються діями або бездіяльністю посадових осіб, які ці закони застосовують на свій розсуд або взагалі ігнорують?", - підкреслив Овчаренко.
На тему: Україна - на п'ятому місці за кількістю скарг до Євросуду з прав людини
Він наголосив, що за статистикою ЄСПЛ, майже 90% скарг українців стосуються питань доступу до правосуддя та виконання рішень судових органів.
Тому, оскільки запровадження інституту конституційної скарги має на меті, зокрема, й зменшення кількості позовів до ЄСПЛ, на мій погляд, необхідно більш уважно вивчити як вітчизняну, так і зарубіжну практику розгляду скарг громадян стосовно порушення їхніх прав і свобод. І вже тоді, за результатами такого аналізу, вирішувати питання про запровадження інституту конституційної скарги у вітчизняне законодавство. До того ж не можна не враховувати специфіки конституційного судочинства, яка полягає в тому, що КС є судом права, а не факту. Досліджуючи правову норму, Суд діє згідно з класичним принципом юридичної герменевтики, так званим гадамерівським колом (за прізвищем німецького філософа Ганса Гадамера)", - наголосив Овчаренко.
На думку голови КС цей принцип полягає в тому, що для пізнання тексту необхідно пізнати його складові, для чого у свою чергу необхідно визначити суть самого тексту, стосовно конституційного провадження це означає, що для вирішення питання конституційності правової норми, необхідно вивчити її складові, тобто, по суті, дати її тлумачення. Водночас для того, аби витлумачити правову норму, необхідно визначитися з її конституційністю, оскільки Суд, як гарант верховенства Основного Закону, не тільки не може тлумачити неконституційну правову норму, а й зобов’язаний припинити її дію. Це випливає з конституційного принципу верховенства права, за яким закони приймаються на основі Конституції та повинні відповідати їй, та законодавчо закріплено в ст. 95 закону «Про Конституційний Суд України».
"Таким чином, нині громадянин, звертаючись до КС щодо тлумачення законів, де-факто ініціює їх перевірку на конституційність", - наголосив Овчаренко.
