Міністр зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що блокування засідання комісії Україна - НАТО на високому рівні пов’язане з українським освітнім законодавством та з законом про мову.
Про це він повідомив під час спільної з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою прес-конференції у Будапешті.
«Пан міністр (Кулеба – УНІАН) зробив великий крок, щоб сюди приїхати – немає рейсів і він 14 годин їхав, щоб домовлятися і вести переговори. Я дуже вдячний за це, мій дорогий друже», - заявив він.
Голова МЗС Угорщини відзначив, що це перший закордонний візит Кулеби як міністра закордонних справ України, «адже з того часу, як він зайняв пост міністра він не зміг нікуди поїхати, тому я дуже радий, що Угорщина стала першою країною, куди приїхав Кулеба».
Сійярто зауважив, що між Угорщиною та Україною залишаються суперечливі питання, які стосується освіти і використання мови угорської меншини на території України.
«На сьогоднішній і на нашій попередній зустрічі було очевидно, що ми хочемо вирішити це питання», - наголосив він.
Голова МЗС Угорщини наголосив, що в угорців Закарпаття є проблеми «з питанням освіти і із законодавством про мову» та «якщо це все буде в порядку, то ми не будемо блокувати те, що блокуємо щодо НАТО».
«Ми бажаємо закрити всі дискусії, пов’язані із законом про освіту та законом про мову і ми бажаємо досягти такого рішення, яке буде прийнятним і для угорців на Закарпатті», - наголосив він.
Читайте такожЗеленський затвердив річну програму щодо євроатлантичної інтеграції України
Довідка УНІАН. Відносини України та Угорщини погіршилися після ухвалення восени 2017 року Верховною Радою нового закону про освіту.
Угорщина блокує проведення засідань Комісії Україна-НАТО, заявляючи про нібито порушення прав угорців, які живуть в Україні, через положення закону, яким визначено, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова.
Згідно з висновком Венеціанської комісії від 8 грудня 2017 року, українській владі рекомендовано збалансувати положення мовної статті закону "Про освіту".
16 січня 2020 року Верховна Рада ухвалила закон про повну загальну середню освіту.
У Міністерстві освіти і науки повідомили, що законом передбачено три моделі вивчення української мови у школах. У МОН запевнили, що мовні положення нового закону були написані за результатами численних консультацій з представниками нацменшин та за результатами рекомендацій Венеціанської комісії.
Друга модель вивчення передбачена для шкіл з навчанням мовою нацменшин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі: материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі; у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою. Разом з тим, зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.
Водночас Сійярто запропонував не збільшувати кількість предметів викладання українською мовою для нацменшин, що передбачено новим законом про середню освіту.
