За цієї каденції Верховної Ради не було ухвалено жодного закону в повній відповідності до Регламенту.
Про це заявив перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв'ю LB.ua, коментуючи скандал довкола порушень регламенту при голосуванні закону про олігархів.
"Повертаючись до Регламенту, чесно вам скажу, в цій Верховній Раді, я боюся помилитися, але, мені здається, не було прийнято ні одного закону Україні, в повній відповідності з Регламентом Верховної Ради. Ні одного. Поясню. Кожен закон приймається в цілому з техніко-юридичними правками. Друге - у нас є правки, які не/враховуються, а є які враховуються частково чи редакційно", - сказав Стефанчук.
За його словами, будь-яке ухвалення рішень у парламенті ґрунтується на "певній системі компромісів".
"Виконати Регламент Верховної Ради на 100%, не скажу, що неможливо, але практично неможливо", - вважає Стефанчук.
При цьому перший віце-спікер переконує, що при ухваленні законопроекту про олігархів порушень Регламенту не було.
Читайте такожУ Зеленського пояснили, як українці відчують на собі закон про олігархів
"Ви апелюєте до статті 120, частини 1. Читаю вам: "Під час розгляду законопроєкту у другому читанні проводиться розгляд кожної статті в порядку нумерації, в запропонованій редакції, якщо не прийнято рішення про розгляд цього законопроекту в іншому порядку, відповідно до статті 119-ї". А в нас було прийнято рішення, відповідно до ст. 119, тому ми пішли по ст. 119-й, а не по статті 120-й. Це дуже складне рішення, ми його повинні зрозуміти. Коли вводиться нова процедура - її ніхто не любить. Питання про те, що великі законопроєкти для того, щоб уникнути спаму, можуть йти за такою процедурою, поставало у Верховній Раді давно. Не тільки цього скликання", - сказав Стефанчук, відповідаючи на репліку щодо права народного депутата оголосити свою поправку згідно з Регламентом.
Він зазначив, що рішення про розгляд законопроекту про олігархів за "спрощеною" процедурою ухвалювалося на засідання фракції "Слуга народу".
"На фракції "Слуга народу" було прийнято рішення, що вони підтримують процедуру "45-та через 119-ту"", - сказав Стефанчук.
Він наголосив, що поправка Дмитра Разумкова по НАЗК не голосувалася.
"Перелік поправок є, він чіткий і зрозумілий. Крім цього, як голосує Верховна Рада, щоб не відбувалося маніпуляцій: є нас так звана таблиця до другого читання, на голосування законопроект ставиться у редакції, підготовленій комітетом. А це означає, що ми відкриваємо останню колонку таблиці, і все, що там враховано, попаде в тіло закону. Зал голосував за останню редакцію таблиці", - підкреслив Стефанчук.
Нагадаємо, згідно з порівняльною таблицею, до другого читання законопроекту про олігархів поправкою №398, автором якої є зокрема й Разумков, пропонувалося встановити, що рішення про визнання особи олігархом приймається Головою Національного агентства з питань запобігання корупції за зверненням комісії з питань протидії надмірному впливу осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті.
Законопроект про олігархів
23 вересня, Верховна Рада ухвалила президентський законопроект про олігархів (№5599). За це рішення проголосували 279 народних депутатів із 379, зареєстрованих у сесійній залі. Законопроект розглядали за спецпроцедурою, тобто розглянули лише 13 поправок з 1270 поданих. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і вводиться в дію через 6 місяців з дня набрання ним чинності. Він втрачає силу через 10 років з дня введення його в дію.
Законом визначено, що олігархом вважається фізична особа, яка одночасно відповідає як мінімум трьом з наступних ознак: бере участь в політичному житті; має значний вплив на ЗМІ; є кінцевим бенефіціарним власником суб'єкта господарювання, який після дня введення в дію цього закону є суб'єктом природних монополій або займає монопольне становище на ринку та протягом одного року поспіль підтримує або посилює таке положення; підтверджена вартість активів особи та суб'єктів господарювання, бенефіціаром яких він є, перевищує 1 млн прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.
Читайте також"Точка вибору пройдена": Данілов прокоментував ухвалення закону про деолігархізацію
Після голосування стало відомо, що при ухваленні закону про олігархів виникла юридична колізія, через яку за нього потрібно буде голосувати ще раз. Врахували одночасно три (396, 398, 406) поправки, які суперечать одна одній.
24 вересня у ВР було зареєстровано 12 проектів постанов, які пропонують скасувати рішення ВР про прийняття цього Закону, тим самим блокуючи можливість його підписання. Авторами 11-ти з них є представники фракції "Європейська солідарність", а 12-ти - представники "Опозиційної платформи - За життя". Як відомо, поки такі проекти постанов не будуть розглянуті і відхилені парламентом, закон, якого вони стосуються, не може бути підписаний головою парламенту і переданий на підпис президенту.
10 вересня голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія розповів, що пропонує надіслати законопроект про олігархів для отримання висновку Венеційської комісії вже після ухвалення його в цілому як закону.
Раніше в ефірі програми "Свобода слова" голова ВР Разумков, його перший заступник Руслан Стефанчук та голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія посперечалися через законопроект про олігархів, який спікер направив до Венеціанської комісії, попри позицію фракції "СН", яка виступала проти цього кроку.
Разумков пояснив, що відправив цей проект закону до Венеційської комісії за зверненням чотирьох опозиційних фракцій та груп та уповноваженого ВР з прав людини.
