этот материал доступен на русском

Україна пропонує зафіксувати в документі, що угорці на Закарпатті є історичним і культурним надбанням

16:43, 29 травня 2020
Політика
1649 0
Відносини України та Угорщини погіршилися після ухвалення закону про освіту / Фото news.church.ua

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявляє, що Україна пропонує Угорщині підписати документ з фіксацією, що угорці на Закарпатті є історичним і культурним надбанням, а не проблемою.

Про це очільник МЗС України сказав на спільній прес-конференції з міністром зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петером Сійярто в Будапешті.

Зокрема, глава МЗС повідомив, що угорській стороні передав на розгляд проект документу для внесення пропозицій, який у майбутньому обидві країни можуть підписати.

Читайте такожКулеба поїде до Угорщини і обговорить із Сійярто проблемні питання

"Там є одне речення, і у цьому реченні написано, що українці в Угорщині і угорці в Україні є надбанням обох країн. Не проблемою, а надбанням. Я пишаюся тим, що в Україні є угорська національна меншина. Я завжди із задоволенням на Закарпатті їм страви угорської кухні, і навіть проїжджаючи, намагаюся прочитати дорожні написи угорською мовою", - заявив Кулеба.

Він додав, що офіційна позиція українського уряду полягає у тому, що "особи, котрі належать до угорської національної меншини в Україні, є нашим історичним і культурним надбанням".

Окремо глава МЗС заявив, що уряд України не здійснює жодної інформаційної політики, спрямованої на будь-яку негативізацію угорців, які проживають в Україні і є невід'ємною частиною українського суспільства.

Довідка УНІАН. Відносини України та Угорщини погіршилися після ухвалення восени 2017 року Верховною Радою нового закону про освіту.

Угорщина блокує проведення засідань Комісії Україна-НАТО, заявляючи про нібито порушення прав угорців, які живуть в Україні, через положення закону, яким визначено, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова.

Згідно з висновком Венеціанської комісії від 8 грудня 2017 року, українській владі рекомендовано збалансувати положення мовної статті закону «Про освіту».

16 січня Верховна Рада ухвалила закон про повну загальну середню освіту.

У Міністерстві освіти і науки повідомили, що законом передбачено три моделі вивчення української мови у школах. У МОН запевнили, що мовні положення нового закону були написані за результатами численних консультацій з представниками нацменшин та за результатами рекомендацій Венеціанської комісії. Зокрема, друга модель передбачена для шкіл з навчанням мовою нацменшин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі: материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі; у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою. Разом з тим зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.

Водночас Сійярто запропонував не збільшувати кількість предметів викладання українською мовою для нацменшин, що передбачено новим законом про середню освіту.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter