Після нетривалого заколоту, влаштованого очільником ПВК "Вагнера" Євгеном Пригожиним, російський диктатор Володимир Путін не вдався до жорстких репресій і намагається владнати ситуацію, надавши силовикам більше грошей та повноважень. У такий спосіб президент РФ водночас створює ризики для нових бунтів, вважають експерти, опитані The New York Times.
Російський політолог Катерина Шульман акцентує, що реакція Путіна на заколот більше нагадує пряник, ніж батіг. Зокрема, вона нагадує, що минулого тижня в Кремлі влаштували розкішну церемонію для сил безпеки, а військовослужбовцям, поліції та іншим працівникам силових структур призначили офіційну надбавку у 10,5%. Крім цього, Путін пообіцяв більше зброї одному зі своїх найвідданіших керівників служби безпеки – голові Росгвардії Віктору Золотову. Останній минулого тижня похвалився, що президент пообіцяв озброїти його сили танками та артилерією.
Експерти наголошують, що винагорода для військових і служб безпеки більшими грошима та повноваженнями створює ризики: певні групи всередині цих структур можуть піддатися спокусі підняти власне повстання. Вони вірять, що Путін зіткнеться з новими загрозами через розширення повноважень в апараті безпеки, який складається з різних груп інтересів і центрів влади.
"Цілком можливо, що, дивлячись на те, як розвивався заколот Пригожина, деякі інші гравці в спецслужбах побачать для себе це, скажімо так, більш вірогідним напрямком дій, ніж було до досвіду Пригожина. … Короткостроково Путін тут переміг. Але в довгостроковій перспективі це ситуація, яка дестабілізує", – каже Григорій Голосов, професор політології Європейського університету в Санкт-Петербурзі.
Аналітики також висловлюють думку, що після втрати "вагнерівців" як бойової одиниці Путін зіткнеться з новою проблемою: проявлена ним після заколоту лояльність може вплинути і на ефективність Росії на полі бою.
"Путін і вся його система тепер стоять перед дилемою. Якщо ви ставитиме принцип лояльності вище за ефективність, тоді не буде тих ризиків, які були пов’язані з заколотом. Але надії на більш ефективне функціонування системи теж не буде", – каже Микола Петров, запрошений науковий співробітник Німецького інституту міжнародних справ і питань безпеки в Берліні.
Наслідки заколоту Пригожина - що треба знати
В ніч на 24 червня ПВК "Вагнера", очолювана "кухарем Путіна" Євгеном Пригожиним, рушила територією РФ з так званим "маршем справедливості" з метою "зупинити" російське військове керівництво. Вже вдень 24 червня "вагнерівці", які дісталися Московської області, зупинилися. Припинення заколоту стало результатом домовленостей Пригожина з невизнаним президентом Білорусі Олександром Лукашенком. Відтоді керівництво ПВК і близько 80% найманців перебралися до Білорусі, а вербування до "Вагнера" в РФ було припинено.
Путін назвав повстання "ножем у спину" і "зрадою", прихильників Пригожина в російській армії почали вишукувати для проведення "патріотичних розмов". Однак до жорстких репресій Кремль досі не вдався. Українська розвідка прогнозує, що наслідки заколоту все ж будуть відчутними – очікуються кадрові перестановки серед військово-політичного керівництва РФ.
Президент України Володимир Зеленський назвав реакцію російського диктатора на ці події слабкою і констатував, що Путін втрачає контроль.
Експерти та опозиціонери прогнозують, що Пригожина ще зарано списувати з рахунків, і очікують на його реванш.
