Учені ставлять під сумнів класифікацію одного з ранніх видів людини. У 1964 році легендарний палеоантрополог Луїс Лікі назвав щелепну кістку віком 2 мільйони років, знайдену в Танзанії, Homo habilis (Людина уміла). Зараз цей вид вважається першим представником роду, до якого входять сучасні люди, пише IFLScience.
"Але його взагалі не слід було включати до роду Homo. Типовим видом роду Homo є Homo sapiens, тому все, що ми відносимо до цього роду, повинно мати хоча б якусь спільність з Homo sapiens. І це не стосується Homo habilis", - вважає Ієн Таттерсолл з Американського музею природної історії.
Ідентичність виду стала предметом нових дебатів після опису найповнішого на сьогодні скелету Homo habilis. Знайдені у Кенії скам'янілості вперше розкрили будову кінцівок нашого вимерлого родича, показавши, що він був набагато більше схожий на мавпу, ніж вважалося раніше.
Яким насправді був Homo habilis?
Таттерсолл окреслює сучасні знання про цей вид і вказує на можливі помилки Лікі. За словами дослідника, на той час експерти були захоплені ідеєю про прадавніх людей, які виготовляють знаряддя праці. Тоді людину визначали не за здатність творити мову, а за здатність створювати знаряддя праці.
У той час Лікі та його дружина Мері шукали виробників так званої індустрії Олдувай – найдавніших відомих знарядь праці, яким 2,5 мільйона років. Їхній син, Джонатан, випадково натрапив на щелепну кістку в ущелині Олдувай. "Звичайно, її одразу ж пов’язали із раннім представником Homo, оскільки вона була пов'язана зі знаряддями, знайденими на дні ущелини", – сказав Таттералл.
Цей вид насправді не був схожий на представників роду Homo. Але його все ж класифікували до цього виду на основі навичок виготовлення знарядь праці. Незважаючи на це, антропологи все ще неохоче перекласифікують його, значною мірою тому, що він насправді не вписується в жодну іншу категорію.
"Палеоантропологи припускають, що якщо знайдені скам’янілості не відносяться до австралопітеків, то це вже людина (Homo). І навпаки - якщо це не людина (Homo), то це відразу австралопітек", – пояснив ситуацію Таттералл.
Дослідник наголосив, що може існувати третя група, але ніхто ще не провів необхідної підготовчої роботи, щоб дати їй точне визначення.
Коли люди навчилися розмовляти
Нагадаємо, що вчені визначили ймовірний час у доісторичному періоді, коли пращури людей вперше почали говорити. Це відбулося приблизно 1,6 мільйона років тому – десь у східній чи південній Африці. У цей період розмір людського мозку збільшувався особливо швидко – відбувалася реорганізація його внутрішньої структури, включаючи появу області лобової частки, яка особливо пов’язана з продукуванням мови та розумінням мови.
