Рідкісні викопні рештки, знайдені на півдні Китаю, показали: найдавніші відомі хребетні - безщелепні риби, що жили близько 518 мільйонів років тому, - мали не два, а чотири ока. Як пише Interesting Engineering, дослідники реконструювали одну з таких "чотириоких" істот у межах роботи, покликаної з’ясувати, як формувалися складні системи зору та мозкові структури у предків сучасної людини.
"Це змінює наше уявлення про ранню еволюцію хребетних", - зазначив співавтор дослідження, професор макроеволюції з University of Bristol Якоб Вінтер (Jakob Vinther).
За його словами, предки людини були візуально розвиненими істотами, які орієнтувалися в небезпечному світі.
Йдеться, що історія людства сягає мільйонів років у минуле - до безщелепних риб, відомих як Myllokunmingia (міллокунмінгії). Більшість сучасних хребетних, включно з людиною, мають два ока. Проте ці давні істоти були винятком із правила. Вони жили в кембрійський період - епоху, коли в океанах почали з’являтися великі хижаки (від 541 до 485,4 мільйона років тому). Для невеликих м’якотілих хребетних це означало постійну загрозу.
"У такому середовищі чотири ока могли забезпечити ширше поле зору, що було критично важливим для уникнення хижаків", - пояснив Вінтер.
Дослідники вивчили детально збережені скам’янілості двох видів - Haikouichthys ercaicunensis та ще одного, поки що не названого представника міллокунмінгій, знайдених у відомих відкладеннях Ченцзян на півдні Китаю. Вони виявили по два великих ока з обох боків голови та ще два менші - посередині.
Як зазначають дослідники, м’які тканини, зокрема очі, надзвичайно рідко зберігаються у викопному стані. Знайти одразу чотири - велика удача для науковців. Команда використала потужні мікроскопи та хімічний аналіз, аби підтвердити наявність очей і дослідити їхню будову.
Керівник дослідження, професор палеобіології з Юньнанського університету Пейюн Конг (Peiyun Cong), розповів, що спершу науковці вивчали анатомію великих очей, але були здивовані, виявивши між ними ще два менших, повністю функціональних органи зору.
"Побачити це було неймовірно захопливо", - зазначив він.
Два менші ока мали круглу форму, світлочутливі пігменти та кришталики, здатні формувати зображення - так само, як і великі очі. Це відкриття допомагає заповнити прогалину між давньою анатомією та сучасною біологією.
У деяких сучасних рептилій, амфібій і риб досі зберігся так званий "третій", або тім’яний, орган зору, що реагує на світло. У людини ж ця структура еволюціонувала в шишкоподібну залозу.
Розташована глибоко в мозку, вона пов’язана з регуляцією сну: виробляє мелатонін у людей та більшості інших хребетних. Однак пів мільярда років тому її предок допомагав міллокунмінгіям уникати хижаків.
"Ми бачимо, що шишкоподібні органи спочатку були повноцінними очима, які формували зображення. Лише згодом у процесі еволюції вони зменшилися, втратили зорову функцію й набули сучасної ролі - регуляції сну", - пояснив Конг.
Інші дослідження вчених
Нагадаємо, у печері у графстві Камбрія археологи знайшли рештки найдавнішої дитини жіночої статі, коли-небудь знайденої на півночі Британії. Вік знахідки - близько 11 тисяч років. Дівчинку назвали Ossick Lass - "дівчина з Урсвіка" місцевим діалектом.
За словами дослідників, це перший випадок, коли вченим вдалося настільки точно визначити вік такої давньої дитини та достеменно підтвердити, що йдеться саме про жіночу стать. Встановлено, що дівчинку поховали в межах третього за давністю мезолітичного поховання у Північно-Західній Європі. Ця знахідка - одне із найраніших свідчень людської присутності у Британії після останнього льодовикового періоду.
