Нові дослідження свідчать, що тісний зв’язок між людьми та собаками триває понад 14 тис. років. Як пише The Independent, вчені виявили докази того, що собаки жили поруч із людьми ще під час льодовикового періоду – більш ніж за 5 тис. років до того, як, за попередніми уявленнями, їх одомашнили.
Йдеться про кістки, знайдені в печері Гоф (Сомерсет, Велика Британія) та в Пинарбаші (Туреччина), які датуються пізнім верхнім палеолітом - задовго до появи землеробства.
Професор Олівер Крейг з кафедри археології Йоркського університету пояснив, що науковці давно вважали, що собаки походять від сірих вовків часів останнього льодовикового періоду, однак фізичні докази їхнього співіснування з людьми було складно підтвердити.
"На ранніх етапах одомашнення собаки й вовки виглядали майже однаково, а поведінкові відмінності не відображаються в археологічних знахідках", - пояснив він.
Попередні дослідження ґрунтувалися на невеликих фрагментах ДНК та вимірюванні скелетів, однак у новій роботі вдалося відтворити повні геноми з решток віком понад 10 тис. років.
Науковці з Йоркського університету порівняли ці дані з більш ніж тисячею сучасних і давніх представників родини псових. Це підтвердило, що собаки вже були широко поширені в Європі та Західній Азії щонайменше 14 тис. років тому.
Аналіз харчування, зокрема ізотопів вуглецю та азоту в кістковому колагені, показав, що раціон собак був подібним до людського.
Аспірантка Ліззі Годжсон, яка брала участь у дослідженні, зазначила:
"Ключовий результат отримано в Пинарбаші: дані показали, що домашні собаки споживали їжу, багату на рибу, що майже повністю збігалося з раціоном місцевих людей. Навряд чи собаки самі ловили значну кількість риби, що свідчить про те, що люди їх активно підгодовували".
Дослідження, опубліковане в журналі Nature, також вказує, що наприкінці льодовикового періоду собаки вже були поширені серед різних груп мисливців-збирачів і мали більше спільного з сучасними європейськими та близькосхідними породами, ніж з арктичними.
Доктор Вільям Марш із Музею природознавства додав:
"Ці зразки дозволили нам ідентифікувати додаткових давніх собак на пам’ятках у Німеччині, Італії та Швейцарії, що свідчить: вже щонайменше 14 тис. років тому вони були широко розселені Європою та територією сучасної Туреччини".
Доктор Лакі Скарсбрук з LMU Мюнхен зазначив, що це вказує на формування основних ліній собак ще близько 15 тис. років тому:
"Собаки з дуже різним походженням уже існували по всій Євразії – від Сомерсету до Сибіру".
Експерти наголошують, що ці дані відкривають можливість: собак могли одомашнити на подан 10 тис. років раніше, ніж будь-які інші тварини чи рослини.
Інші новини науки
Нагадаємо, масивна кам'яна споруда, яка виявлена під Галілейським морем, кидає виклик археологам, оскільки її призначення та вік досі невідомі. Вага споруди - 60 тис. тонн, вона виділяється як одне з найбільших підводних утворень такого роду в регіоні.
Виявили її вперше у 2003 році під час гідролокаційного дослідження в південно-західній частині озера. Близькість до відомих стародавніх місць змусила науковців дослідити можливі зв'язки з ранніми міськими суспільствами в цьому районі.
