фото УНІАН

Про це свідчать результати опитування професійного юридичного середовища, проведеного Центром "Соціальний моніторинг" і Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка.

Тема дослідження - «Результати впровадження судової реформи в Україні станом на кінець 2018".

Цілком позитивно судову реформу оцінюють менше 1% респондентів, пишуть Українські новини

Відео дня

На питання "Чи варто вважати судову реформу успішно реалізованою?" 72,6% опитаних експертів дали негативну відповідь.

"Переважна більшість експертів говорить, що реформа реалізована неуспішно", - сказав на прес-конференції керівник центру "Соціальний моніторинг" Дмитро Дмитрук.

При цьому експерти власне ідею проведення судової реформи вважають необхідною.

Втім, напередодні впровадження (2016) судової реформи 68% опитаних експертів взагалі нічого не знали ні про один альтернативний законопроект, і аналізували тільки президентський законопроект.

При цьому, професійне середовище було вельми добре поінформовано про конкретні пункти майбутньої президентської судової реформи.

Так, поінформованими про всю реформу або деякі її положення визнали себе 71,4% респондентів.

Згідно з цим дослідженням, 84,8% експертів відзначають, що потрібно змінити існуючі методи і підходи до проведення судової реформи. А 54,5% опитаних експертів вважають, що якість реалізації судової реформи зміниться в разі зміни організатора її впровадження.

З моменту введення судової реформи, рівень довіри до судової влади не змінився або зменшився.

Так вважають 79,8% експертного юридичного товариства.

Серед головних негативних наслідків судової реформи професійні юристи зазначили наступне: низький рівень кваліфікації працівників правоохоронної системи відзначили 82,75% респондентів; суттєве зростання судових зборів - 71,75%; збереження корупції в судовій системі - 69%; відсутність реальних змін, в той же час зміни носять чисто декларативний характер - 65%.

84,8% опитаних професійних юристів вважають, що існуючі методи і підходи до проведення судової реформи треба міняти.

Опитування проводилося Центром "Соціальний моніторинг" і Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка 28 листопада - 6 грудня методом телефонного інтерв'ю.

У дослідженні взяли участь 400 респондентів, серед яких адвокати, правоохоронці, судді, науковці, правозахисники та інші представники професійного юридичного співтовариства, які безпосередньо стикаються з роботою українських судів.

Судова реформа в Україні почалася в 2014 році на вимогу Революції гідності. Розробкою проекту одночасно займалися, за підтримки міжнародних організацій, громадська організація "Реанімаційний пакет реформ" і Рада судової реформи при Адміністрації президента. Але з часом виняткова функція розробки проекту реформи перейшла до Ради судової реформи, яку очолював заступник голови АП Олексій Філатов.

У 2016 році Верховна Рада затвердила законопроект "Про судоустрій і статус суддів", розроблений нею.

З 2017 року Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) почала кваліфікаційне оцінювання всіх суддів на відповідність критеріям професіоналізму та доброчесності. Були ліквідовані суди першої та другої інстанції, а замість них утворені нові. Замість вищих спеціалізованих судів і Верховного суду України створено новий Верховний суд з відповідними касаційними палатами.

Процедура кваліфікаційного оцінки, створення Верховного суду і багато інших пунктів згодом отримали численну критику з боку професійної спільноти.