"Битва екстрасенсів" є продуктом, який дозволяє комерційному телеканалу заробляти, вважає міністр / УНІАН

Колишній голова правління телеканалу СТБ, а нині міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський пояснив, що проект «Битва екстрасенсів», який виходив під його керівництвом зокрема, є продуктом, який дозволяє комерційному мовнику «збільшити свої доходи».

Про це він розповів в інтерв’ю Громадському.

Читайте такожБородянський: тільки 8% українців можуть відрізнити фейк від не фейку

Відео дня

«І «Битва екстрасенсів» - це продукт, який приваблював досить велику аудиторію. Можна по-різному оцінювати «шлак/не шлак», але завдяки «Битві екстрасенсів» було розслідувано багато кримінальних справ, а невинно засуджені люди вийшли з в’язниці», – сказав він.

На запитання, чи пан міністр справді вірить в екстрасенсорику, той відповів: «Я взагалі слабо віруюча людина, але це випадки, які фактично були. Я взагалі вважаю, що це неправильно порівнювати: людина складніша, ніж один продукт».

Також Бородянський не вважає проект дезінформацією.

«Дезінформація може шкодити національній безпеці, а тут людина або вірить, або не вірить. Це в принципі драматичний твір, який дозволяє у такій формі, як документальна реальність, переживати емоції», – зазначив він.

Водночас на запитання журналіста, що в програмі ніде не сказано, що це документалістика чи постановка, Бородянський погодився: «Не сказано. Це правда». Також міністр додав, що це не те, з чим покликаний боротися закон про дезінформацію.

Читайте також"Не можу погодитися": Бородянський відреагував на гастролі українських артистів в РФ

Як повідомляв УНІАН, 17 січня Міністерство культури, молоді та спорту опублікувало основні положення законопроекту про протидію дезінформації. Обговорення документа триватиме місяць, після чого відбудеться розгляд урядом і Верховною Радою. Пропонується запровадити в Україні інститут уповноваженого з питань інформації, який здійснюватиме моніторинг інформаційного простору, реагуватиме на заяви про дезінформацію, звертатиметься до судів та правоохоронних органів, якщо виявлятиме ознаки дезінформації.

Так, за поширення дезінформації, за умови добровільного спростування, починаючи з третього факту порушення протягом одного року, каратиметься накладанням штрафу у розмірі 1 тис. мінімальних зарплат (з 1 січня МЗП складає 4 тис. 700 грн, відповідно – 4,7 млн грн) за кожен випадок порушення. Поширення дезінформації за відсутності добровільного спростування тягне за собою накладення штрафу у розмірі 2 тис. МЗП.

Менші штрафи – у розмірі 5 МЗП чи 20 МЗП пропонується накладати, наприклад, за нерозміщення або несвоєчасне розміщення відповіді щодо дезінформації за заявою уповноваженого чи ненадання у встановлений цим законом строк відповіді на заяву чи запит уповноваженого. Штрафи застосовуватимуться виключно судом за умови задоволення заяви уповноваженого з питань інформації.

Передбачається, що до кримінальної відповідальності притягатимуть за систематичне умисне масове розповсюдження завідомо недостовірних повідомлень про факти, події або явища, що становить загрозу національній безпеці, громадській безпеці, територіальній цілісності, суверенітету, обороноздатності України, права українського народу на самовизначення, життя та здоров’я громадян, стану довкілля. І в цьому випадку передбачають покарання у вигляді штрафу від 5 тис. до 10 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85 тис. -170 тис. грн) або виправними роботами на термін від 1 до 2 років.

Кримінальна відповідальність передбачена за поширення дезінформації з використанням комп’ютерних програм, призначених для автоматичного масового розповсюдження інформації (ботів), або спеціально організованої системи (групи) облікових записів або користувачів інформаційних послуг або засобів умисного фальшування. Це тягне за собою покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років. За фінансування масової дезінформації – позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.

Повторна масова дезінформація або організована дезінформація, що призвела до тяжких наслідків чи завдала матеріальної шкоди у великому розмірі тягне за собою ув'язнення на термін від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.