Як повідомила прес-служба МОН, постанова суду вимагає вилучити з порядку присвоєння вчених звань пункти, що стосуються: обов’язкового 10-річного стажу для здобувачів звань, наявності трьох обов’язкових публікацій у виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, та отримання сертифікату, що підтверджує рівень знання англійської мови на рівні В2.
"Фактично, суд своїм рішенням вилучив вищезазначені пункти з вимог до отримання вчених звань. Проте МОН доповнило наказ іншими пунктами. Вимогу до кандидата "провадити навчальну діяльність не менш як 10 років на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента" замінено вимогою "мати стаж роботи не менш як 10 років на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента", - зазначають у міністерстві.
Вилучену судом вимогу про наявність у претендента на звання трьох публікацій у виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, замінено на наявність двох аналогічних публікацій.
У новій редакції вимог на отримання вчених звань професора та доцента одержати звання зможуть кандидати, що на рівні В2 володіють однією з мов країн Європейського Союзу, мають на підтвердження відповідний сертифікат або диплом про вищу освіту за відповідним мовним профілем (наприклад, диплом магістра з німецької філології).
Читайте такожВ Україні стартувала реєстрація для участі в ЗНО
"На жаль, вимога про знання лише англійської мови на рівні В2 дійсно суперечила "правовому акту вищої юридичної сили", а саме, порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань, затвердженому постановою КМУ №656 від 19.08.2016 року. В цьому нормативно-правовому акті вимога щодо володіння іноземною мовою викладена в наступній редакції: звання присвоюється працівникам ВНЗ, які мають сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче В2) або кваліфікаційні документи, пов’язані з використанням іноземної мови", - зазначають у МОН.
"Водночас, якщо вчений не публікується у визнаних наукових виданнях, зокрема включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, його де-факто немає в міжнародній академічній спільноті. Також слід визнати, що саме англійська – це міжнародна мова науковців. Вимогу знання англійської на рівні не нижче В2 слід включити до державного стандарту вищої освіти рівня доктора філософії, тобто засвідчувати ще на рівні аспірантури. Безумовно, вимоги до кваліфікації наукових і науково-педагогічних працівників слід підвищувати. Хотілося б, щоб основним критерієм були професійні досягнення в науковій та педагогічній діяльності, і пошук вимірюваних критеріїв для цього показника потрібно продовжувати", – зазначає перший заступник міністра освіти і науки Володимир Ковтунець.
