Голова підкомітету з питань базової освіти Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Леся ОРОБЕЦЬ заявляє, що цьогорічне нововедення Міністерства освіти і науки враховувати бали шкільного атестату під час вступу абітурієнтів до вишів має низку недоліків.
Як передає кореспондент УНІАН, про це Л.ОРОБЕЦЬ сказала сьогодні під час круглого столу на тему: «ЗНО: позитиви, негативи та шляхи вдосконалення», організованого фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва.
“Увівши замінник середнього балу атестату і перераховуючи його на 200 балів, ми бачимо, що цей крок теперішнього міністра призвів до завищення оцінок з боку вчителів, призвів до того, що ще більше медалістів не здатні підтвердити свої результати на ЗНО, призвів до того, що банально закупка шкільних класних журналів виросла приблизно відсотків на 30 – це значить, що журнали переписувались напередодні виставлення оцінок”, - заявила Л.ОРОБЕЦЬ.
У свою чергу, директор фонду “Демініціативи” Ірина БЕКЕШКІНА презентувала результати експертного опитування, проведеного фондом з 10 по 24 червня ц.р. в рамках проекту “Кампанія з підтримки системи зовнішнього незалежного оцінювання в Україні і рекомендації щодо його поліпшення”. Серед тем опитування було і ставлення до нововведень Міністерства освіти і науки, а саме врахування результату атестату у розмірі до 200 балів. За словами І.БЕКЕШКІНОЇ, більшість експертів підтримує ідею врахування балів атестату, однак зазначає, що не слід було вводити цю норму під час навчального року. Серед аргументів на підтримку врахування балів атестату зазначалось, що вступ за сертифікатом ЗНО не повністю характеризує учня, не враховує середній бал з усіх дисциплін, що нівелює його можливості. Також експерти підтримали цю ініціативу, тому що принижувалась роль середньої освіти загалом. Йдеться про те, що учні, які мають гроші на індивідуальні заняття з репетиторами, два останні роки займаються з ними і навіть не ходять до школи, або вони обирають тільки два предмети, які треба знати для вступу до вишу, а інші дисципліни їм ніби-то не потрібні.
За даними опитування, проти врахування балів атестату експерти наводили такі аргументи: відновлення “гонитви” за атестатами (балами); можливі елементи корупції у школі. “Якщо атестат грає більшу роль, то треба платити директору чи вчителям”, - зазначали експерти.
Ще одним недоліком цього нововедення вони вважають те, що оцінки вчителів є досить суб’єктивними. “Він не може дати об’єктивну оцінку, тому що він може визначати оцінку на фоні цього класу, на фоні цієї школи - це неправильно”, - зазначалось в опитуванні експертів.
Крім того, введену цього року кількість балів (200) атестату експерти вважають методично не обґрунтованою. Слід провести статистичні аналізи і обґрунтувати співвідношення, яке найкраще відображає картину успішності, з урахуванням не лише загального середнього балу, а й середнього балу з профільних предметів. На основі відповідних досліджень має бути розроблена методика, єдина для всіх вишів, зазначали учасники круглого столу.
