Директор Програми із запровадження в Україні зовнішнього незалежного оцінювання Лілія ГРИНЕВИЧ та президент Національного університету “Києво-Могилянська академія” Сергій КВІТ вважають, що в Україні необхідно на законодавчому рівні закріпити право за вищими навчальними закладами формувати свій контингент абітурієнтів.
Як передає кореспондент УНІАН, про це вони сказали під час круглого столу на тему: “ЗНО: позитиви, негативи та шляхи вдосконалення”, організованому фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва.
За словами С.КВІТА, який представляв на круглому столі виші, на сьогодні вітчизняні університети не зацікавлені у проведенні ЗНО. Водночас, зазначив він, проблема не в ЗНО, а пов’язана з університетами.
“Ми повинні реформувати наші університети. Ми повинні створити якісні університети, які були б зацікавлені в кращих абітурієнтах, своїй репутації. Цього не робиться, і ми маємо такі речі, які є тільки в Україні: що ніби ЗНО потрібно, але воно незалежне від університетів. Ця ситуація ненормальна, бо університет повинен впливати на контингент студентів, в різний спосіб”, - сказав С.КВІТ.
Для прикладу він навів вступні кампанії до Києво-Могилянської академії.
“Я вважаю, що оцінки хороші - це ще не все. Першокурсники нашого вузу на кілька порядків вищі за балами, але це категорія, яку б я назвав категорією тихих відмінників. Це ті люди, які не хочуть щось подолати, щось здобути, які не готові входити в конфлікт, щоб когось в чомусь переконати, тобто це не ті люди, які шукають і знаходять, а які власне хочуть мати в тій чи іншій формі комфортне життя. Але це не зовсім ті абітурієнти, які нам потрібні”, - заявив С.КВІТ.
На його переконання, кожен престижний університет повинен мати можливість сформувати “обличчя” власного абітурієнта і домагатися того, щоб його студенти були відповідного контингенту. За словами С.КВІТА, наприклад, американський університет може ставити своєму майбутньому студенту до 28 вимог.
“Розвиток ЗНО треба обов’язково пов’язати з комплексним реформуванням вищої освіти. Якщо надалі не буде реформи вищої освіти, то ЗНО буде зависати як у вакуумі, нікому не буде потрібно і зрештою буде дискредитованим”, - переконаний він.
Його позицію поділяє Л.ГРИНЕВИЧ, яка зазначила, що ЗНО не може “жити своїм життям” і має бути частиною цілої системи освіти та стимулювати її розвиток.
“Університети мають право сьогодні встановлювати власну планку, і це цілком правильно”, - наголосила вона.
Вимоги, встановлені вишами до абітурієнтів, на думку Л.ГРИНЕВИЧ, можуть бути навіть одним з критеріїв при формуванні рейтингів університетів.
“Університети повинні мати право формувати свого абітурієнта і формульний підхід. І в цій формулі ЗНО - і так показує міжнародна практика - має вагу 80% і тільки 20% університет має заповнити на свій розсуд”, - зазначила фахівець.
За її словами, на сьогодні університети більшою мірою може цікавити не середній бал атестата, а, наприклад те, як абітурієнт може презентувати себе чи лише оцінки з певних предметів.
“Це має сказати університет. Але сьогодні таке право потрібно закріпити за університетами. Можливо, тоді вони будуть більш зацікавлені, маючи простір для виявлення свого абітурієнта в об’єктивності і впливі на континент, на те, як проводиться ЗНО”, - резюмувала Л.ГРИНЕВИЧ.
