Як передає кореспондент УНІАН, біля бронзового пам’ятника розстріляним членам ОУН в центрі міста священики грекокатолицької і православних конфесій відслужили панахиду за загиблими. Вінки і квіти до пам’ятника поклали голова Івано-Франківської облдержадміністрації Михайло Вишиванюк, заступник голови Івано-Франківської обласної ради Остап Дзеса, керівники міста і голови райдержадміністрацій Івано-Франківської області, лідери політичних партій.
Після панахиди відбулося поминальне віче.
Заступник голови облдержадміністрації Роман Іваницький у своєму виступі нагадав, що минуло вже 69 років з тої пори, як під стінами синагоги гестапівці розстріляли 27 молодих націоналістів.
На віче виступила і дочка розстріляного члена ОУН Олеси Маланюка Оксана Маланюк.
За її словами вшанування пам’яті загиблих українців, серед яких був і її батько, є «особливим днем». Вона нагадала, що батькові тоді було всього 23 роки, а їй два тижні від дня народження.
О. Маланюк розказала, що часто під стінами синагоги ставила свічку і задавала запитання собі: чи варто було віддавати життя батькові? І завжди відповідала сама собі: «Варто!». Бо націоналісти вони загинули за рідну мову, за незалежність і волю рідної землі.
Біля підняжжя пам’ятника Страченим запалили свічі пам’яті.
Довідка УНІАН. У листопаді 1943 року в Івано-Франківському драматичному театрі (зараз обласної філармонії) під час прем’єри твору місцевого автора Ярослава Бернича про боротьбу січових стрільців гестапівці оточили театр і почали арештовувати українських патріотів. На виставу прийшли й підпільники, бо в Чорному лісі (поблизу Івано-Франківська) діяв загін УПА. А через три дні, 17 листопада гестапівці влаштували фарс-судилище: засуджених виводили під приміщення синагоги і розстрілювали. Там з піснею „Ще не вмерла Україна”, з вигуками „Слава Україні” загинуло 27 українських патріотів-членів ОУН, а трьох дівчат було розстріляно в іншому місці.
