13 січня в Україні святкують старий Новий рік або Маланку.

Маланка-Вода приходить на Щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні урочистості та справити гостини, які в народі так і називають - гостини Маланки.

Так, існує повір’я, що для віруючих людей в Новорічну ніч розкривається небо, і вони можуть просити все, чого забажають. Нечиста сила цієї ночі почувається непевно і до Водохреща намагатиметься заподіяти людям лихо.

Відео дня

Тому, кажуть, необхідно задобрити щедрувальників - і тоді рік буде багатим. За давньою традицією, новорічні обходи маланкарів, як і різдвяних колядників, відбувалися після заходу Сонця, тобто тоді, коли володарює усяка нечиста сила. Раніше ходили від хати до хати, не оминаючи жодного господаря.

Закінчивши ритуальний обхід, вони вранці йшли на роздоріжжя палити «Діда» або «Дідуха» - снопи, соломи, що стояли на покуті від Святого вечора до Нового року, потім стрибали через багаття. Це мало очистити від спілкування з нечистою силою.

За стародавнім міфом, окрім сина, у всеєдиного Лада, вірного побратима бога Місяця, була ще донька, яку всі називали Маланкою за її вроду і чарівність.

Одного разу коли князь-Місяць був на полюванні, лютий змій викрав із срібного терема Маланку й заховав у підземне царство. Визволив її славний богатир Безпальчик-Васильчик, який з нею і одружився.

Тому на Щедрий вечір ще святкують Василя: у жертву приносять свиню, яка вважається місячною твариною, а Васильчик став покровителем цих тварин.

За народними звичаями, на Маланку готували свинячі нутрощі, по них ворожили, яким буде врожай, а з свинячих ніжок варили «дриглю», щоб у людей не боліли ноги. Вшановували Маланку за якомога багатшими столами.