На четвертому році повномасштабної війни український ринок праці переживає парадоксальну ситуацію: з одного боку — багато людей не можуть знайти роботу, з іншого — компанії скаржаться на нестачу фахівців. За даними Work.ua, найгостріше це відчувається у виробництві, будівництві, медицині, транспорті та логістиці. Міністерство економіки прогнозує: для економічного зростання протягом наступних п’яти років на ринок праці потрібно додатково залучити щонайменше 4,5 мільйона людей.
Водночас багато українців, особливо ветерани та люди з інвалідністю, постають перед труднощами при пошуку роботи. Як не загубитися в морі вакансій, на що звертати увагу та як допомагає держава — розповідає Ірина Гопкало, спеціалізований кар’єрний радник, заступник начальника відділу працевлаштування Бориспільської філії Київського обласного центру зайнятості.
Де шукати роботу: ключові ресурси
Сьогодні пошук роботи значною мірою відбувається у цифровому середовищі. Існує багато ресурсів — від класичних сайтів з пошуку роботи до спільнот у соціальних мережах. За словами Ірини Гопкало, одним з основних інструментів є сервіс "Єдиний портал вакансій" на сайті Державної служби зайнятості, який автоматично підтягує оголошення з різних платформ — Work.ua, Robota.ua, Jooble тощо.
Також варто звертати увагу на місцеві Телеграм-канали, Facebook-сторінки, де часто публікують вакансії, яких немає на великих платформах. Це особливо актуально для регіональних роботодавців та вузькоспеціалізованих напрямків, наприклад, ІТ. "Буває, люди шукають працівників просто через Телеграм і не подають оголошення на спеціалізовані платформи", — розповідає Ірина.
Ще один важливий ресурс — власне коло знайомств. Особливо це стосується ветеранів, серед яких існує сильне почуття підтримки та взаємодопомоги. "Часто приходять і кажуть: "У мене друг уже працює там — він мене порекомендував"", — ділиться кар’єрна радниця.
Окрім цього, учасникам бойових дій та ветеранам варто також звернутися до волонтерських чи громадських організацій — таких як, наприклад, "Простір можливостей" (ініціатива ексміністерки у справах ветеранів Оксани Коляди) та Асоціації підприємців-ветеранів АТО. Вони організовують навчання, бізнес-тренінги, консультують щодо відкриття власної справи та часто допомагають з працевлаштуванням.
Ще один варіант — звернутися за допомогою до кар’єрного радника в місцевому центрі зайнятості. Там можуть допомогти навіть із нестандартними запитами. "До нас звертався чоловік, який до війни працював на "Воля-кабель". Він хотів, щоб йому знайшли роботу десь в лісі, подалі від людей, щоб якомога менше з ними контактувати. Ми шукали варіанти — розглядали навіть професію бджоляра. Але врешті знайшли вакансію, яка його влаштувала: він працює з кабелями в умовах, де спілкування з людьми мінімальне", — ділиться кар’єрна радниця.
Інший приклад з практики Ірини — ветеран, який ще на той час проходив реабілітацію. Хоча працювати він поки ще не міг, служба зайнятості вже почала готувати його до працевлаштування: шукали вакансії, проводили попередні співбесіди, щоб після курсу реабілітації роботодавець був готовий прийняти ветерана на роботу.
До речі, звертатися до служби зайнятості можна навіть без статусу безробітного. Людина може працювати, але якщо її щось не влаштовує — служба допоможе знайти альтернативу.
Загалом, служба зайнятості пропонує багато послуг: допомогу в оформленні резюме, підготовку до співбесід, перенавчання, бізнес-плани та гранти. "Не обов’язково реєструватися як безробітний, щоб отримати підтримку. Ми працюємо з усіма, хто хоче знайти своє місце в новій реальності", — підсумовує Ірина Гопкало.
Резюме, мотиваційний чи супровідний лист
Грамотно складене резюме — перший і дуже важливий крок до працевлаштування. Ірина радить обмежитися обсягом у 1–2 сторінки, вказати актуальні контакти, ключові навички та досвід. Якщо у вас є інвалідність або статус учасника бойових дій — це варто зазначити, адже деякі вакансії орієнтовані саме на ці категорії, і відповідна позначка допоможе роботодавцю вас знайти.
Ще одна порада — писати резюме під вакансію. Це не означає переписувати його повністю, але змінити назву посади чи додати релевантні навички варто. "Я завжди раджу підлаштовувати резюме під конкретну вакансію. Це підвищує шанси, що вас запросять на співбесіду", — ділиться Ірина.
Окрема тема — вік. На деяких платформах (наприклад, Work.ua) заповнити форму резюме неможливо, не вказавши скільки вам років. Але треба розуміти, що запитувати цю інформацію у шукача роботи заборонено законом. Втім, через нестачу кадрів питання віку все рідше стає вирішальним.
Наступний крок – написання мотиваційного чи супровідного листа. Не менш важливо правильно написати мотиваційний або супровідний лист. "Люди часто їх плутають. Супровідний — це стислий опис вашого досвіду, релевантного вакансії. А мотиваційний потрібен, якщо ви хочете змінити сферу діяльності або тільки закінчили навчання. Тут пояснюєте, чому вас цікавить ця посада, галузь чи компанія", — пояснює Ірина.
Співбесіда: місія здійсненна?
Навіть найкраща підготовка до співбесіди не завжди гарантує її легке проходження. "Часто роботодавці ставлять нестандартні або стресові запитання, аби побачити, як ви реагуєте в неочікуваній ситуації. Це не обов’язково негатив — лише спосіб оцінити вашу гнучкість і креативність", — зауважує Ірина Гопкало. Тож порада у такому випадку: якщо відповідь у вашій голові не з’являється миттєво, ввічливо попросіть перейти до наступного питання й скажіть, що повернетеся до попереднього пізніше.
Іноді трапляються особисті або некоректні питання: про плани щодо дітей, шлюб чи здоров’я. На такі запитання ви маєте повне право не відповідати — це ваша приватна справа.
Проте, зі слів фахівців служби зайнятості, більшість роботодавців усе ж на співбесідах ставляться з повагою до кандидатів–ветеранів чи людей з інвалідністю.
Втім, психологічне навантаження може бути доволі серйозним. Як витримати "марафон співбесід"? Ірина дає кілька порад.
По-перше, уявіть найгірший результат співбесіди та його наслідки — що ви не отримаєте цю посаду, і прийміть це. Такий підхід допомагає знизити нервову напругу: гірше, ніж ви собі уявили, у реальному житті не буде.
Перед співбесідою зробіть 5–10 глибоких вдихів, щоб заспокоїтися. Під час розмови стежте за диханням, робіть паузи — вони допоможуть обдумати відповідь. Дивіться у вікно або на предмети в кімнаті — це допоможе трохи зняти стрес. Щоб не тремтіли руки, можна взяти ручку або олівець.
Пам’ятайте: ви також обираєте роботодавця, тому ставте запитання про умови, можливості карʼєрного зростання, корпоративну культуру.
Кожна співбесіда приносить свої плоди: бажане місце роботи або досвід, який можна використати наступного разу.
Щодо зворотного зв’язку після співбесіди. Іноді після надсилання резюме чи проходження співбесіди немає відгуку. Не бійтеся писати самостійно — коротко подякуйте за розмову та уточніть, чи прийняте рішення. Це покаже вашу зацікавленість і професійність.
Власна справа як альтернатива
Не всі прагнуть бути найманими працівниками. Наприклад, за даними опитування Українського ветеранського фонду, 64% ветеранів і діючих військовослужбовців після повернення з фронту хочуть зайнятися власним бізнесом. Держава розробила кілька грантових програм підтримки підприємництва. Одна з них — "Грант для ветеранів і членів їхніх родин".
Отримати кошти за цією програмою можуть учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члени їхніх родин. Це безповоротна, безвідсоткова державна допомога фізичним особам та фізичним особам-підприємцям. Підприємець, залежно від отриманої суми, має створити від одного до кількох робочих місць.
Розміри фінансування у програмі для ветеранів розподіляються так: 250 тисяч гривень за створення одного робочого місця, до пів мільйона — за два, і до мільйона гривень — за чотири.
Заявку на участь у програмі можна подати через "Дію", також потрібно прикріпити бізнес-план (на порталі можна подивитися зразок). Після перевірки кредитної історії заявника, його документів та оцінки бізнес-плану претендент проходить співбесіду з фахівцями Державної служби зайнятості. За результатами приймається рішення про надання гранту. Також можна подати заявку офлайн, звернувшись до місцевого відділення служби зайнятості.
Також підприємцям радимо звернути увагу на програмукомпенсації витрат за облаштування робочого місця для людини з інвалідністю.
За цією програмою роботодавець може отримати грошову компенсацію у сумі, що не перебільшує 120 тис. грн. - за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю І групи, та до 80 тис. грн. - для осіб з інвалідністю ІІ групи. Проте заяву можна подати не раніше 90 днів та не пізніше ніж 180 днів із дня працевлаштування робітника.
У 2025 році держава розширила цю програму. Відтепер нею скористатися можуть фізичні особи-підприємці та самозайняті особи з інвалідністю для облаштування власних робочих місць. Також роботодавці зможуть отримати компенсацію за облаштування робочого місця для працівника-ветерана, який повернувся з війни з інвалідністю.
На ці кошти можна придбати, наприклад, пандуси, транспортер для підіймання сходами з електроприводом та інші пристрої для адаптації простору, а також меблі, офісне обладнання, клавіатуру зі шрифтом Брайля, телефони, комп’ютерні програми тощо.
Заяву подати можна через портал "Дія".
Додаткова освіта: новий старт
Іноді, щоб отримати роботу, треба замислитися над здобуттям нових навичок або навіть змінити фах. Так, згідно з опитуваннями, багато ветеранів після повернення до цивільного життя хочуть змінити професію через стан здоров’я або бажання почати щось нове.
Держава пропонує програму "Ваучер на навчання". Це сертифікат, яким можна скористатися для отримання наступного освітнього рівня. (Наприклад, якщо людина має спеціальну технічну освіту або ступінь бакалавра). З ваучером можна вступити у профтех, коледж чи виш і здобути зовсім нову професію. За задумом Міністерства економіки, це допоможе людям ефективніше конкурувати з іншими на ринку праці. Отримати ваучер мають право такі категорії: ветерани та учасники бойових дій, люди з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи працездатного віку, особи, звільнені з полону, громадяни, які отримали поранення внаслідок війни, а також громадяни віком понад 45 років, які мають загальний робочий стаж не менше 15 років. Не можуть отримати сертифікат особи, які зареєстровані в центрах зайнятості як безробітні.
Ваучер покриває суму до 30 280 грн на 155 актуальних спеціальностей — від ІТ і транспорту до медицини й сільського господарства. Потрібно лише подати заявку на сайті Державної служби зайнятості або звернутися до місцевого відділення. Перелік професій та закладів освіти можна подивитися на сайті служби.
Якщо людина ще не визначилась, чим хотіла б займатися, Ірина Гопкало рекомендує пройти тест на профорієнтацію — на платформі "Дія.Освіта" чи сайті Державної служби зайнятості. Це допоможе краще зрозуміти власні схильності та можливості.
Крім державних ініціатив, існує багато освітніх програм від волонтерських і громадських організацій. Вони регулярно інформують про можливості навчання, особливо для ветеранів, осіб з інвалідністю та тих, хто прагне знайти себе в новій професії.
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) у рамках проєкту "Протимінна діяльність в Україні" на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.
Людмила Троїцька
