Директор Інституту української мови Національної академії наук (НАН) України Павло Гриценко прокоментував можливий перехід на латиницю.
В ефірі телеканалу "Україна 24" він пояснив, що заснованій на кирилиці українській писемності вже багато століть, а зміна її формату зруйнує традицію. Подібну ідею вчений вважає нонсенсом.
За словами Гриценка, кирилиця в нашій країні поширюється ще з Х століття.
"Кирилиця в Україні існує, принаймні, спорадично, тобто частково, з ІХ століття. А з Х століття почалося масове поширення кириличної книги - а це те, через що утвердилася наша держава. Тому що через кириличну книгу київський князь посилав своїх губернаторів (тепер так кажуть, а тоді говорили - посадники) в різні міста", - зазначив він.
Читайте такожТри помилки в одному реченні: Данілов вирішив перейти на латиницю й "проколовся"
Гриценко також пояснив, чому Україні не можна змінювати кирилицю на латиницю.
"Це нонсенс. У нас є прекрасна традиція кирилична, у нас є створена величезна інформаційна база на кириличній основі. Київ був матір'ю містам (князівствам) руським, що він посилав туди книги й посилав грамотність. Тепер ми хочемо це все ліквідувати? І ніякої паралельності, всяка паралельність руйнує - руйнувати традицію не можна", - сказав експерт.
Перехід на латиницю в Україні: суть питання
Раніше секретар РНБО Олексій Данілов говорив, що Україні потрібно позбавлятися від кирилиці і переходити на латиницю.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь сказав, що заява Данілова про латиницю є не обґрунтованою розмовою, а не ініціативою.
Нагадаємо, ще наприкінці березня 2018 року тодішній міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликав громадськість почати обговорювати питання можливого використання латиниці нарівні з кирилицею. Клімкін підкреслював, що потрібно працювати на те, що об'єднує країну.
Історик Володимир В'ятрович, який обіймав посаду директора Українського інституту національної пам'яті, зазначав, що прихильники переходу на латиницю вважають відмову від кирилиці "відступом" українців від РФ і наближенням до Європи, проте насправді таке нововведення може посилити русифікацію.
