Минуло майже два місяці з того часу, як багатьом українським родинам довелося спакувати найнеобхідніше, взяти за руку дітей, покинути свої домівки та відправитися у безпечніше середовище. За даними ООН, з 24 лютого Україну покинуло понад 4 мільйони людей, з них два мільйони – діти. Як дітям не втрачати бажання досліджувати, адаптуватися в нових умовах до навчання, часто, в іншомовному середовищі, а мамам не впадати у відчай та продовжувати жити?
Найперше, дитині потрібна підтримка. Говоріть з нею про її відчуття у новому навчальному просторі.
Коли дитина змінює школу, а тим більше в новій країні, важливо відстежувати її відчуття та психологічний стан. На сьогодні велика кількість дітей потрапила в іншомовне середовище, де немає ні друзів, ні знайомих вчителів, яким можна довіряти. Єдина опора для вашої дитини – ви. Тож потрібно більше часу приділити розмовам про шкільну рутину. Обмежуватися запитанням "Як справи в школі?" замало, адже відповідь можна отримати коротку, яка не несе жодної інформації. Запитуйте дитину про те, що її найбільше потішило в школі, яке найяскравіше враження вона отримала, що давалося складно.
Також корисно обговорювати плани на наступний навчальний день. І, при можливості, встановіть контакт з новим вчителем аби мати чітке уявлення про психоемоційний стан дитини.
Друге - обладнайте навчальне місце, де ваша дитина виконуватиме домашні завдання, читатиме чи займатиметься творчістю. Для дітей мати власний куточок не менш важливо, ніж для дорослих. Постарайтеся знайти місце, де розмістяться особисті речі вашого сина чи доньки, і їх ніхто не чіпатиме. Також важливо мати робоче місце з хорошим освітленням, де можна скласти навчальне приладдя та, при потребі, працювати.
Зміна часового поясу, графік занять в школі в іншій країні – це все також може додати певних труднощів у адаптації дитини. Тому, трішки адаптувавшись до побутових умов, обговоріть розклад, за яким житиме дитина. Важливо складати графік, активно залучивши до цього дитину, щоб вона брала безпосередню участь у його формуванні.
Третє – дуже важливо слідкувати за самопочуттям та психологічним станом дитини. Виснажуватися - нормально, тим паче під час війни та вимушеним переїздом у зв’язку з цим. Тож, якщо є потреба, зупиніться, дайте час на відпочинок дитині та відпочиньте самі. Якщо є така потреба, влаштуйте вихідний серед тижня та проведіть час разом.
Корисно пригадати традиції, які мали вдома, відновити їх або ж започаткувати нові. Це додасть відчуття стабільності. Якщо дитині потрібно, можна дати час бути наодинці. Не варто боятися звертатися до психологів, аби отримати допомогу спеціалістів, коли це необхідно.
Дитина зможе сильніше відчувати підтримку обох батьків, частково занурюватися в ту атмосферу, яка панувала в її родині до війни
У випадку, коли сім’я розділена і тато залишився вдома, спробуйте влаштувати сімейний вечір онлайн. Ви можете читати одне одному, грати настільні ігри онлайн, готувати разом чи просто говорити про те, як минув день та обговорювати плани на наступний. Спершу це буде незвично та складно, проте дитина зможе сильніше відчувати підтримку обох батьків, частково занурюватися в ту атмосферу, яка панувала в її родині до війни.
І, наостанок - не зловживайте гаджетами. Для того, щоб відволіктися, діти часто шукають схованку в комп’ютерних іграх та гаджетах. Варто слідкувати за інтернет-гігієною та обмежувати час в мережі до того, який був при звичному житті.
Дарія Дужак, класна мама в школі повного дня КМДШ
