Росія веде бойові дії проти України й українців не лише на фронті, а й в інформаційному просторі. Зокрема, одна з цілей російських дезінформаційних кампаній – залякування та розхитування українського суспільства з середини.

Наприклад, серед останніх кейсів  —  російська пропаганда намагається деморалізувати українців та поширити паніку серед суспільства повідомленням про те, що нібито цієї зими українців "чекає пітьма та холод", залякуваннями "масовою мобілізацією жінок та дітей" тощо. 

Окрім тем, якими російська пропаганда намагається посіяти паніку серед українців, поширеними є теми, направлені на те, щоб роз’єднати українське суспільство, поляризувати його. Зокрема, відбувається розхитування на основі спроби умовного розділення українців.

Відео дня

Одна з цілей російських дезінформаційних кампаній – залякування та розхитування українського суспільства з середини

Наприклад, російська пропаганда поширює повідомлення, що "війна  точиться лише на сході та півдні України, при цьому західні регіони та Київ живуть нормальним життям". Такі повідомлення мають на меті поділити українців на тих, хто проживає на тимчасово окупованих територіях, тих, які проживають на прифронтових територіях, та тих, хто перебуває далі від безпосередньо бойових дій.

Ще один приклад поділу й поляризації суспільства – теми, які стосуються українських біженців за кордоном. Росія використовує повідомлення-звинувачення: нібито українські біженці є "зрадниками", нібито їм тепер "не місце в Україні", що вони не повинні повертатися. Таким чином, російська пропаганда намагається конструювати вороже ставлення українців один до одного – мовляв, ті, хто залишились в Україні, мають вороже ставитися до тих, хто був змушений покинути свої домівки через війну.

Ще один момент, на який варто звернути увагу: коли ми говоримо про пропаганду, помилковим є вважати, що йдеться лише про фейки й маніпуляції. Річ у тім, що пропаганда – це конструювання певної ідеї, певного наративу, який може містити як фейки й маніпуляції, так і правдиві факти. Останні використовуються в потрібному місці в потрібний час. 

Наприклад, коли йдеться про окремого громадянина України, який публічно повідомляє, що залишається за кордоном, щоб не отримати повістку й не йти на фронт, російська пропаганда узагальнює і глобалізує таку ситуацію, додає якнайбільше емоційного навантаження. Щоб ставлення суспільства до такого громадянина поширювалось на всіх українських біженців. Для цього факти змішуються з фейками й маніпуляціями, конструюється цілий наратив.

Російська пропаганда використовує все, що підходить під її ідеї та наративи. Тож українцям варто зберігати голову холодною

Або ще один приклад: коли українці навіть під час війни виходять на мітинги, що є ознакою наших демократичних поглядів, російська пропаганда це перекручує й подає як протистояння українців – виступи проти вдали, або проти конкретних осіб у владі, ледь не якесь "повстання". Тобто, Росія використовує будь-яку подію на користь просування своїх пропагандистських ідей за допомогою підміни понять.

Варто розуміти, що російська пропаганда використовує все, що підходить під її ідеї та наративи. Тож українцям варто зберігати голову холодною.

Зважаючи, що пропагандистські вкиди використовуються, щоб збільшувати поляризацію українського суспільства, треба звертати увагу на те, що такі речі мають максимально емоційну лексику. Простими словами, коли інформація перенасичена емоціями, має емоційні заклики, обов’язково варто уважніше придивитися до "новини" та перевірити, чи збігається вона з реальними фактами. У більшості випадків вона не буде підкріплена інформацією з офіційних джерел. Тому не варто одразу вірити подібним емоційним повідомленням, адже саме так досягається одна з цілей пропаганди – поляризація українського суспільства.

Цей матеріал підготовлено в рамках інформаційно-просвітницької кампанії з протидії дезінформації, яка втілюється УНІАН та Smart Angel у співпраці з експертними організаціями за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю редакції і не обов'язково відображає позицію ЄС.

Ірина Субота, аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки