Збитки українців від війни - колосальні / фото УНІАН (Володимир Іванов)

Пропозиції щодо отримання компенсацій від РФ, озвучені нещодавно заступницею міністра юстиції Іриною Мудрою, викликають змішані думки: від повної підтримки деяких тез до здивування та обурення від певних тверджень.

Так, повністю погоджуся, що Росія самостійно платити репарації Україні не буде. Однак збитки українців вже колосальні, а за кордоном вже арештовано багато активів Росії, які можуть бути спрямовані на виплату потерпілим. Тож слушною і спрямованою на допомогу постраждалим українцям вже зараз є пропозиція Мінюсту щодо того, щоб країни-союзники України вже зараз підписали між собою договір про конфіскацію активів Російської Федерації, створили на підставі договору комісію, яка буде розглядати спори про компенсацію, та утворили фонд, який буде наповнюватися арештованими російськими активами і розподілятися між потерпілими.

Така ідея покликана забезпечити швидкий розгляд скарг українців та отримання хоча б часткової матеріальної компенсації. Чому часткової? Тому що, певно, компенсації будуть за зруйноване та пошкоджене майно, а от пошкоджену техніку, ремонт приміщень, моральну шкоду, витрати на лікування залишать за межами повноважень згаданої міжнародної комісії.

Росія самостійно платити репарації Україні не буде.

А от інша теза заступниці міністра юстиції про те, що судитися з Росією  за  завдані збитки в українських судах немає сенсу, оскільки рішення українських судів навряд чи будуть визнані за кордоном, а Російська Федерація, як держава, має судовий імунітет від приватних спорів, викликає подив та навіть обурення з боку юридичної спільноти.  

Адже, по-перше, суди для того і створені, щоб розглядати спори та виносити рішення щодо порушників та злочинців. Крім того, рішення про відшкодування шкоди, завданої росіянами, може бути затверджено як в рамках цивільного спору, так і в межах кримінального провадження на підставі зібраних доказів.

Певно, тисячі правоохоронців, прокурорів, адвокатів та суддів будуть задіяні у процесі збору, фіксації та доказів шкоди від збройної агресії росіян, а також подальшому закріпленні злочинів у судових рішеннях. Така титанічна робота, яка може тривати роками, якраз покликана зробити покарання незворотнім й стягнути збитки з порушника.

По-друге, рішення українського суду може бути виконано в інших країнах на підставі двосторонніх договорів про правову допомогу та міжнародних конвенцій. За даними з сайту Міністерства юстиції, Україна має 67 міжнародних двосторонніх договорів про співробітництво, на підставі яких можуть бути виконані рішення українських судів. Зокрема такі договори існують з тими країнами Європи, в яких є арештовані активи РФ.

Крім того, в  Європейському союзі було прийнято кілька директив Європейського парламенту та Європейської ради, зокрема Регламент №1215/2012 та  Регламент №44/2001, які передбачають виконання рішень, прийнятих судами держав-членів ЄС. Відповідно до вказаних Регламентів, для виконання рішення, яке набрало чинності в одній з країн ЄС, потрібно звернутися безпосередньо до органів примусового виконання в тій країні ЄС, де боржник має активи. Жодної додаткової процедури визнання не передбачається. Це означає, що якщо рішення українського суду, умовно, буде визнано у Польщі, то воно підлягає виконанню в будь-якій країні ЄС.

По-третє, судові рішення українських судів стануть вагомим доказом у переговорному процесі з країнами, в яких арештовано майно Росії. Так, ми всі розуміємо, що міжнародне право зараз переживає кризу, що багато міжнародних договорів не працює. Українці це відчули на собі як ніхто. Проте, за наявності міжнародних договорів, регламентів, рішення українських судів однозначно підсилять переговорну позицію українських посадовців зі своїми іноземними колегами.

Уявіть ситуацію, коли в іноземній пресі почнуть ширитися статті про те, що, припустимо, у Франції та Німеччині відмовляються виконувати рішення українських судів для потерпілих з Маріуполя чи Бучі? Українські дипломати також можуть використовувати рішення українських судів у своїй роботі у відповідних країнах.    

По-четверте, судове рішення українського суду при надходженні арештованих коштів до України, може допомогти змінити черговість у отриманні відшкодування збитків. Ми всі розуміємо, що, в першу чергу, репарації підуть на відновлення лікарень, шкіл, ремонт водогонів, газопроводів та електричних станцій тощо. Але рішення суду підлягає обов’язковому виконанню і може допомогти постраждалим отримати компенсації, скажімо, не через 20 років після перемоги України у війні з Росією, а значно швидше.

Головне – це арештувати активи Росії та домовитися з країнами-партнерами України про отримання компенсацій постраждалим

По-п’яте, судове рішення має персоніфікований підхід і допоможе врахувати не лише ринкову вартість знищеного житла, але і збитки здоров’ю, втрату ремонту та техніки у приміщенні, моральну шкоду.

Звісно, головне – це арештувати активи Росії та домовитися з країнами-партнерами України про отримання компенсацій постраждалим.  І тут повна підтримка пропозиції Мінюсту про створення міжнародної комісії та фонду. Але ні в якому разі не слід списувати з рахунків судовий механізм та судовий захист українців як в нашій країні, так і за кордоном. Навпаки, слід наполягати, щоб рішення українських судів були обов’язковими для будь-яких міжнародних органів, які розглядатимуть питання виплати репарацій українцям від злочинів росіян. Для поновлення довіри до міжнародного права слід домагатися, щоб рішення українських судів стали обов’язковими для виконання, і це буде окремою перемогою над хаосом, який принесла Росія. 

Павло Богомазов, адвокат