З початку війни в Україні Державна митна служба, яку з листопада 2021 року очолює В'ячеслав Демченко, неодноразово потрапляла у різні корупційні скандали.
Так, волинського митника судитимуть за завдання державі збитків на 46 млн грн – чоловік пропустив в Україну вантажівку з контрабандними сигаретами. На Закарпатті розслідують факт ввезення з-за кордону незадекларованої техніки на майже 90 млн грн. У Львівській області правоохоронці викрили схему розмитнення автівок на мільйони доларів. До того ж, службу звинувачують ще й у тому, що її співробітники причетні до розкрадання речей з гуманітарних вантажів для ЗСУ, що під час війни виглядає особливо цинічно.
Втім, найбільше питань до митних органів пов'язано з ввезенням в Україну товарів, які не потребують сплати митних платежів. Зокрема, є сумніви щодо прозорості самої процедури та контролю за діями митників.
Про те, як працює митниця під час війни, чому тимчасове скасування мита та ПДВ на імпорт товарів в Україну перетворилось на фінансову схему по виведенню понад 100 млрд з України, та чи є шанс зупинити корупцію на митниці – детальніше в статті.
Через повномасштабне вторгнення військ РФ на територію Україну, влада ухвалила чимало непростих рішень. Одним з них можна вважати березневу постанову Кабінету міністрів щодо спрощенної процедури ввезення в Україну та "нульове оподаткування" для чималої категорії імпортних товарів.
Звісно ж, подібні кроки з боку влади не пішли на користь бюджету. Згідно з даними Держмитслужби, загальна сума преференцій на різні категорії товарів з початку 2022 року склала 64 млрд грн, із яких 29 млрд грн – звільнення від сплати митних платежів під час дії воєнного стану.
Подібними кроками уряд допоміг забезпечити безперебійне постачання в Україну товарів критичної необхідності. Однак, відсутність контролю на митниці призвела до появи нових схем на мільярди.
Що не так з "нульовим оподаткуванням"
Як пояснює економічний експерт Олексій Кущ, податки на імпорт (ПДВ та мита) нараховувалися на контрактну вартість товару. Митниця могла лише перевірити ціни за індикативним довідником.
"Зараз же відсутність податків на імпорт дозволяє не занижувати, а навпаки - завищувати вартість імпортного товару. Наприклад, ви купили капці на $50 млн, але в контракті вказали ціну $100 млн. Тобто $50 млн просто вивели за кордон, купивши валюту за фіксованим курсом 29,25 плюс 1% комісії і 2% єдиного податку". Так дешево ще ніколи "не мили", - говорить Кущ.
За розрахунками економіста, в такий спосіб з країни вивели щонайменше 100 млрд грн (!).Те, скільки ж врешті недоотримав держбюджет, мають встановити компетентні правоохоронні органи. Але цілком очевидно, що розмір цих втрат просто колосальний.
Окрім встановлення винних, ситуація на митниці вимагає в максимально короткі терміни встановити об’єктивні механізми та інструменти митного оформлення пільгових категорій товарів, щоб чітко розуміти у який спосіб забезпечується контроль за наданням преференцій.
Вирішити проблему, за словами Куща, доволі просто - потрібно щомісяця проводити звірку статистичних даних нашої митниці та даних митниць країн-торгових партнерів, виявляючи розбіжності більш ніж на 0,1% від суми постачання. Начальників митниць із розбіжностями більш ніж у 0,1% - звільняти, прописуючи подібну вимогу у контрактах.
Керівництво Держмитслужби, на жаль, поки не надало вичерпаних відповідей щодо поточної ситуації, й тим паче щодо координації роботи митниць, моніторингу митних оформлень товарів із застосуванням законодавчо встановлених звільнень від сплати податків, проведених перевірок і їх результатів, задіяння до контрольних заходів профільних структурних підрозділів служби, виявлення корупційних ознак при неправомірному наданні пільг при оподаткуванні та інших питань, що потребують з’ясування. У будь-якому разі, відповідальність, лежить на керівнику митниці Демченко та заступнику, що курує зазначену сферу діяльності митниці.
Варто зазначити, що профільнй комітет Верховної ради вже визнав роботу митної служби незадовільною та рекомендував уряду "ухвалити відповідні кадрові рішення".
Зокрема, нардепи назвали роботу митниці незадовільною через проблеми в організації роботи з передачі на потреби Збройних сил конфіскованого майна, яке по праву наслідування перейшло у власність держави. Також нардепи звернули увагу на проблеми контролю над дотриманням правил переміщення.
Усе це відбулось ще й на фоні інформації про те, що деякі топ-керівники митниці з початку війни стали отримувати зарплату втричі вищу, ніж до її початку. Чи були ці підвищення фінансових умов чиновників під час війни обґрунтованими – питання риторичне. Але точно їхні дії мають стати предметом з’ясування правоохоронних органів.
Владі ж треба пам'ятати, що ефективна антикорупційна політика – одна з ключових вимог з боку європейських політиків на шляху до вступу України в Євросоюз. Звісно ж, що реформа митної служби – є важливою складовою цього процесу, оскільки митниця, по суті, є дзеркалом того, що являє собою країна.
Не проґавити цей шанс Україні дозволять, як мінімум, два прості кроки – професійне та незаплямоване керівництво, й тотальна цифровізація діяльності, яка мінімізує людський фактор під час здійснення митного контролю.
