Американські корпорації вклали близько $30-40 млрд на впровадження нейромереж у свої бізнес-процеси, випливає зі звіту дослідницької групи MIT. При цьому отримати хоч якусь економічну користь від цих інвестицій змогли лише 5% з них.
За словами дослідників, ситуація має невтішний вигляд: у семи з дев'яти ключових галузей економіки США – від фармацевтики й роздрібної торгівлі до фінансів – оптимізація робочих процесів за допомогою ШІ не принесла помітних результатів.
Одна з проблем – складність донавчання готових ШІ-інструментів для індивідуальних завдань бізнесу. ChatGPT чудово підходить для особистого застосування, втім, в корпоративному середовищі його універсальність перетворюється на слабкість: бізнесу потрібні глибоко інтегровані інструменти, а не "поверхневі помічники".
Дані MIT також свідчать про неузгодженість у розподілі ресурсів. Понад половину бюджетів на ШІ корпорації витрачають на маркетинг і продажі, хоча найбільшу віддачу приносить автоматизація бек-офісу: скорочення витрат на аутсорсинг і агентські послуги.
Схожих висновків дотримується й IBM. Під час опитування 2000 керівників аналітики з'ясували, що 64% з них впроваджували нейромережі не через реальні потреби бізнесу, а скоріше через страх "упустити момент" і залишитися позаду конкурентів.
Найшвидше ШІ приживається в галузі цифрових розваг: за даними Google, майже 90% розробників ігор використовують ШІ у своїх робочих завданнях. Ба більше, 97% впевнені, що генеративні технології змінюють саму природу створення ігор.
Як УНІАН уже писав, понад 52 тисячі айтішників було звільнено по всьому світу з початку 2025 року. Причина – розвиток штучного інтелекту, який може ефективно виконувати рутинні завдання програмування, включно з написанням коду і тестуванням.
Тим часом CNN з посиланням на дослідження Всесвітнього економічного форуму (WEF) пише, що до 2030 року великі компанії замінять майже половину своїх співробітників штучним інтелектом.
