В 1953 році альпіністи Тенцінґ Норгей і Едмунд Хілларі здійснили перший підтверджений підйом на гору Еверест, яка лишається найвищою вершиною світу. А сьогодні гора стала настільки популярна, що на фото видно цілу чергу людей, які чекають, щоб піднятися на ту саму вершину. На розбитій ділянці, яку колись зайняли Норгей і Хілларі, альпіністи тепер помирають через надто великий натовп.
Про це пише Bloomberg, додаючи, що менш драматичні версії цієї сцени розігруються по всьому світу. Кількість міжнародних туристів впродовж останніх років зростала більш-менш експоненціально. У 2018 році у світі було 1,4 мільярда мандрівників. На Європу випала найбільша частка. Але й Далекосхідний регіон теж швидко набирає популярності.
Читайте такожВлада Венеції заборонила круїзним лайнерам заходити в історичний центр
Це зростання продиктоване збігом кількох факторів. Найбільш очевидний з них – це зростання доходів населення по всьому світу. Китай в цьому плані в останні роки особливо яскраво себе показав. Люди живуть довше і народжують менше дітей. Це дає їм час і свободу мандрувати. Регіони, в які колись був вхід заборонений, тепер відкриті, оскільки світ загалом став більш мирним і відритим після кінця Холодної війни.
Технології теж зіграли ключову роль. Авіаційні подорожі стали дешевшими й повсюдними. Квитки, готелі, тури й локальні перевезення тепер можна бронювати онлайн. Інтернет також дав масам інформацію про різноманітні туристичні напрямки по всьому світу: від японських теплих джерел до виноградників Каліфорнії й льодовиків Ісландії. Також Google Maps тепер спрощує пересування по незнайомій країні. Додатки з перекладу допомагають зрозуміти інші мови й порозумітися з людьми. Тим часом, Uber пропонує простий спосіб пересування у багатьох міжнародних містах, а Airbnb допомагає знайти житло.
Читайте такожWorld Travel Awards: названо кращі туристичні напрямки 2019
Туризм – великий бізнес для країн, яким вдається привабити орди відвідувачів. Прямі надходження від туризму склали 1,6 трильйона доларів у 2017 році, що дорівнює 2% від глобальної економіки. The World Travel and Tourism council оцінює, що обсяги економічної активності, пов’язаної з сектором, значно більші й сягає 8,8 трильйона доларів станом на 2018 рік. На нього припадає 10% всіх робочих місць на планеті.
Але у туризму є й зворотний бік. Як демонструє приклад з Еверестом, мандри в найбільш популярні місця – це тема для проблеми, яку економісти називають «нагромадженням зовнішніх чинників». Кожного разу, коли людина їде у відоме місце, її присутність там робить цей досвід менш комфортним для себе й оточуючих. Достатньо помножити цей ефект на мільйони й вийде, що міжнародні туристи позбавляють один одного приємного враження. Для міст цей ефект може бути ще більш болісним. Попри те, що долари туристів масово вливаються в місцевий бізнес, натовпи мандрівників виснажують інфраструктуру, яка не була збудована для обслуговування такої кількості людей. Якщо ж міста намагаються пристосуватися до притоку іноземців, розбудовуючи нову інфраструктуру, ці вулиці й потяги лишаються порожніми, коли сезон закінчується. Або ж місто може втратити туристичну привабливість, витративши великі кошти на те, щоб пристосуватися до натовпів.
Читайте такожНавала туристів поставила під загрозу п'ять світових пам'яток (список)
Мандрівники можуть знайти житло через Airbnb. Але це також підвищує ціну оренди для місцевих. З логістичної точки зору, бути завжди готовим розмістити багато гостей, годувати й транспортувати більше людей постійно проживає в населеному пункті – це непродуктивно для будь-якої точки світу. Ці проблеми будуть лише погіршуватися, оскільки все більше країн Азії, Африки й інших регіонів приєднуються до клубу розвинених. Новий середній клас в Індії, Бангладеш й Індонезії прагне скористатися нагодою побачити швейцарські Альпи, канали Венеції й вогні Тайм-Сквер у Нью-Йорку.
На жаль, все це приведе до моменту, коли туристична перенасиченість зробить подорожі логістично незручними й неприємними для всіх. Проблему можна пом’якшити, якщо скерувати мандрівників у менш насичені місця. Японія намагається це зробити. Деякі міста, такі як Амстердам, скорочують рекламу. Але зрештою рано чи пізно не лишиться іншого виходу, як стягувати з туристів плату. Кілька місць у світі вже намагаються це зробити. Венеція скоро почне стягувати з людей плату за дні перебування в місті. Нова Зеландія запровадила туристичний податок. Різні європейські країни й міста вже запровадили чи збираються запровадити податки на готелі й інше житло з добовою оплатою. Світ великий, але його не достатньо великий, щоб стати особистою «пісочницею» для кожного.
