Аккерманська фортеця - один із популярних туристичних об'єктів України / фото Олександр Топчій

У старовинній Аккерманської фортеці під загрозою обвалення опинилася одна з веж.

Про це в Facebook повідомив одеський історик Андрій Красножон.

"Найбільш серйозна, актуальна проблема в Аккерманській фортеці зараз пов'язана з вежею № 2", - заявив Красножон.

За його словами, на даний час стан східного фасаду цієї вежі є таким, що вона може обвалитися в будь-який момент. Передбачається, що рахунок пішов на місяці, і на зиму її в такому стані залишати не можна.

Найбільш серйозна проблема в Аккерманській фортеці пов'язана з вежею №2 / фото Андрій Красножон

Як пояснив Красножон, з жовтня 2016 року, після триденного рясного дощу, почалося стрімке просідання фасаду, і кладка в східній частині втратила цілісність.

"Збентежений в. о. директора фортеці тоді дав вказівку співробітникам не розголошувати інцидент, щоб не викликати суспільного резонансу. Тим часом, просідання вежі тривало, але план дій заявлений не був. Мені повідомили про аварію співробітники КП "Фортеця" в обхід керівництва через два дні", - розповів історик.

У 2016 році почалося стрімке просідання фасаду / фото Андрій Красножон

В результаті, до відома поставили керівництво області, почалися протиаварійні роботи (укріплено основу вежі) і осідання припинилося. Фахівці одразу запропонували закріпити відшарований фасад рідкими анкерами (сучасна, щадна методика консолідації кладки без порушення її вигляду), але ініціативу проігнорували. Однак у серпні 2019 року після нової зливи фасадна кладка (яку вже більше нічого не пов'язувало з основною спорудою) продовжила відшаровуватися.

Як пояснює історик, причини аварійності пов'язані з тим, що в 1940-х роках місцеві жителі, які незаконно шукали у фортеці предмети старовини, під основою вежі прорили великий грот, через що її східна частина повисла в повітрі. Тоді почали формуватися перші тріщини відколу, на розвиток яких різко вплинула злива у 2016 році. Через те, що за 4,5 роки споруду так і не закріпили рідкими анкерами, на даний час вона перебуває у вкрай занедбаному стані.

У 1940-х роках місцеві жителі під основою вежі прорили великий грот / фото Андрій Красножон

"Аварійність вежі за цей час зросла в рази", - стверджує Красножон.

За його словами, нещодавно відбулася виїзна нарада у фортеці фахівців (німецьких, литовських та українських компаній), що спеціалізуються на технологіях консолідації такого роду об'єктів. Підготовлені відповідні документи.

Він вважає, що роботи повинні початися негайно, в іншому випадку вежа завалиться. Споруда, яка зараз відкрита для огляду туристів, є одним з елементів парадного фасаду всієї фортеці. Тому важливо зберегти оригінал стародавньої кладки.

"Заплановані роботи стануть унікальним прикладом першого застосування цих високих технологій на цьому стародавньому пам'ятнику. Сподіваюся, згодом вони будуть застосовуватися регулярно і на інших проблемних ділянках цієї чудової фортеці", - підкреслив Красножон.

Читайте такожКерівник КП "Фортеця" Одеської облради Олександр Морозов: Був випадок - у місцевих жителів не було мангала і для цих цілей розбрали частину кладки старовинної Аккерманської фортеці, так би мовити, під шашличок

Аккерманська фортеця: що відомо

  • Аккерманська (Білгород-Дністровська) фортеця є історико-архітектурною пам'яткою. Це один з найпопулярніших туристичних об'єктів півдня України.
  • Точна дата початку будівництва Аккерманської фортеці невідома. Більшість істориків засновниками фортеці вважають генуезців, які прийшли в Причорномор'ї у 13 столітті. За іншими даними, вона зведена в 15 столітті, будувалася 200 років.
  • Це – одна з найбільших і найпотужніших споруд тих часів на території сучасної України. Будова з каменю-вапняку загальною площею понад 9 га стоїть на високому скелястому березі Дністровського лиману. З трьох сторін оточена ровом, який в стародавні часи заповнювався водою, ширина його близько 14 метрів, а початкова глибина – 22 метри. Протяжність оборонних стін – близько 2,5 км, висота стін і веж від 5 до 15 метрів, товщина – від 1,5 до 5 метрів.